ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

російські міни в Україні: до 25-річчя Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін

Новини Публікації
Прочитаєте за: 6 хв. 5 Грудня 2022, 10:38

Цьогоріч виповнилось 25 років з моменту підписання 3 грудня 1997 року в Оттаві Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їх знищення. 17 листопада 2022 року, напередодні 25-річного ювілею угоди, Міжнародна компанія із заборони наземних мін опублікувала звіт Landmine Monitor 2022 із винесеним у заголовок пресрелізу коротким висновком: «Заборона наземних мін через 25 років: гуманітарний успіх, затьмарений новим використанням в Україні та М’янмі, велика кількість жертв». Звіт зосереджено на 2021 календарному році з інформацією до жовтня 2022 року включно, там, де це можливо.

Договір про заборону мін, який було укладено двадцять п’ять років тому, і нині залишається одним із найбільш широко ратифікованих договорів про роззброєння, однак велика кількість жертв серед цивільного населення та нове використання мін в Україні та М’янмі вказують на виклики, які необхідно подолати, щоб досягти звільнення світу від мін.

Оттавська конвенція 1997 року передбачає повну відмову від застосування протипіхотних мін ненаправленої дії, припинення їх виробництва та накопичення, повне знищення запасів за винятком незначної кількості, необхідної для розробки і навчання розмінуванню та ліквідації мінних полів. Міжнародна компанія із заборони наземних мін (The International Campaign to Ban Landmines — ICBL) дотримується цієї угоди як найкращої основи для припинення використання, виробництва, накопичення та передачі протипіхотних мін, а також для знищення запасів, розчищення замінованих територій та надання допомоги постраждалим громадам.

Зруйнований магазин в Ірпіні з написом «Міни» (Sean Sutton/MAG, April)

Базові положення Оттавської конвенції:

  • Припинення використання, виробництва, передачі та накопичення протипіхотних мін будь-якою стороною за будь-яких обставин;
  • Якнайшвидше знищення всіх наявних запасів протипіхотних мін;
  • Більш ефективне розмінування територій та знищення всіх встановлених наземних мін і вибухонебезпечних решток війни;
  • Реалізація прав і потреб усіх жертв наземних мін та вибухонебезпечних предметів.

Україна підписала угоду про заборону мін 24 лютого 1999 року у Нью-Йорку та ратифікувала її 27 грудня 2005 року, ставши державою-учасницею з 1 червня 2006 року. На момент підписання Україна володіла п’ятим у світі за кількістю арсеналом протипіхотних мін, поступаючись лише Китаю, російській федерації, США та Пакистану. Він дістався у спадок від срср і налічував близько 6 млн мін.

6 грудня 2018 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про протимінну діяльність в Україні», який набув чинності 25 січня 2019 року. З 2006 року, згідно зі статтею 7 Оттавської конвенції, Україна регулярно надає щорічні звіти про заходи, здійснені на виконання Конвенції. Звіти містять дані про:

  • кількість і типи протипіхотних мін;
  • виконання програм зі знешкодження мін з інформацією про кількість і типи знешкоджених мін;
  • кількість і типи мін, призначених для навчання;
  • кількість, типи і термін давності встановлених мін;
  • місця розташування всіх мінних полів;
  • заходи, вжиті для попередження цивільного населення;
  • заходи, вжиті з метою запобігання порушенням Конвенції та покарання порушників.

Найсвіжіший зі звітів України, який охоплює 2020 календарний рік, було подано 1 квітня 2021 року.

Росія застосувала щонайменше сім типів протипіхотних мін з моменту вторгнення в Україну 24 лютого. Це безпрецедентна ситуація, коли країна, яка не є учасником договору, застосовує зброю на території держави-учасниці.

Натомість російська федерація не є учасником Конвенції про заборону протипіхотних наземних мін та активно використовувала їх від початку агресії проти України з 2014 року й особливо після широкомасштабного нападу від 24 лютого 2022 року. Як зазначають укладачі звіту, склалась безпрецедентна ситуація, коли держава, яка не є учасником протимінної конвенції, масово використовує міни на території держави-учасниці угоди. Це стало найбільшим викликом для утверджуваної у світі норми щодо заборони використання цього різновиду зброї.

Landmine Monitor 2022 визначає п’ятикратне збільшення кількості загиблих серед цивільного населення від мін в Україні за перші дев’ять місяців 2022 року, якщо порівняти з 2021 роком (277 жертв серед цивільного населення проти 58).

Також, наголошується у звіті, наявні беззаперечні докази, що в багатьох випадках російські війська, перш ніж відступити та залишити свої позиції, масово встановлювали в численних локаціях міни-пастки та саморобні вибухові пристрої, що активуються жертвою. При цьому російські офіційні особи та пропаганда постійно цинічно звинувачувала українських військових у тому, що це вони порушують норми Конвенції про заборону протипіхотних мін, щодо якої російська федерація не має жодних зобов’язань.

Типи протипіхотних мін, які Росія використовує в Україні з лютого 2022 року

Усі типи протипіхотних мін, які використовує росія з моменту широкомасштабного вторгнення, були вироблені в рф або срср, причому деякі з них виготовлені напередодні нападу — 2021 року. Такою, зокрема, є протипіхотна міна ПОМ-3 «Медальйон», яка встановлюється за допомогою системи дистанційного мінування з відстані у 5-15 км. Це дуже небезпечна міна, оснащена сейсмічним датчиком, який спрацьовує на вагу й амплітуду кроків людини під час наближення до неї. Також російські окупанти використовують фугасну міну ПМН-4, виробництво якої почалось в рф на початку 1990-х років, тобто вже після здобуття Україною незалежності, що доводить, що українська армія не може мати на озброєнні таких боєприпасів.

З березня 2022 року використання Росією протипіхотних мін в Україні рішуче засуджується, зокрема президентом Двадцятої наради держав-учасниць Конвенції про заборону мін Колумбією, а також Австрією, Бельгією, Італією, Новою Зеландією, Польщею та США.

Окремо у звіті згадано білорусь, яка, на відміну від російської федерації, є державою-учасницею Оттавської конвенції. Надаючи військову підтримку росії, вона створює безпрецедентну ситуацію, коли країна-учасник угоди про заборону протипіхотних мін надає допомогу країні-агресору, яка не є учасницею договору. Укладачам звіту невідомо, чи включала білоруська допомога росії протипіхотні міни. Однак вони наполягають, що білорусь як держава-учасниця договору зобов’язана забезпечити умови, за яких її військова взаємодія з рф не буде сприяти останній брати участь у забороненій договором діяльності. Це означає, що білорусі заборонено передавати наявні у неї протипіхотні міни російській федерації та в будь-який інший спосіб сприяти використанню мін росією під час ведення бойових дій.

Насамкінець слід зауважити схвальну реакцію укладачів звіту на використання Україною цифрових засобів для інформування цивільного населення про мінну небезпеку. Станом на червень 2022 року три мільйони осіб, які постраждали від російської агресії, були охоплені цифровими повідомленнями про ризик мін та вибухонебезпечних предметів. Це свідчить про корисність цифрових методів.

Так само важливою й ефективною є підготовка соціальних працівників і педагогів, які проходять відповідні тренінги та поширюють необхідні знання про ризики від мін серед громадян. Судячи з низки якісних навчальних курсів, методичних посібників та численних візуальних матеріалів, Україна має у цьому сенсі значний потенціал. Після перемоги над російським агресором і з допомогою міжнародних організацій та іноземних партнерів наша держава цілком спроможна убезпечити власних громадян від мін і провести розмінування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами.

Цитати та ілюстрації зі звіту Landmine Monitor 2022

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Сили оборони завдали удару по С-300 на Донеччині — Олександр Сирський

Сили оборони завдали удару по С-300 на Донеччині — Олександр Сирський

Сьогодні опівночі, підрозділи ракетних військ ЗСУ, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, завдали удару по ворожому комплексу С-300 на території тимчасово окупованої Донецької області.

Окупанти обстрілюють ліса Харківщини, щоб викликати пожежі

Окупанти обстрілюють ліса Харківщини, щоб викликати пожежі

Ворог цілеспрямовано обстрілює лісові насадження Харківської області.

Наші бійці зблизька показали, як виглядає російський танк «черепаха»

Наші бійці зблизька показали, як виглядає російський танк «черепаха»

Ворожий танк намагався заїхати в село Глибоке на Харківщині, але був підбитий.

Чотири гармати і дві машини вполювали наші дрони на Бахмутському напрямку

Чотири гармати і дві машини вполювали наші дрони на Бахмутському напрямку

Ударів завдавали пілоти бригади «Поста», створеної на базі 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса.

У Рівному затримали підпалювача автівок військовослужбовців

У Рівному затримали підпалювача автівок військовослужбовців

Місцевий 22-річний житель, шукаючи легкий підробіток, в одному із російських чат-ботів знайшов пропозицію за винагороду підпалити авто, яке належить ЗСУ.

Міноборони повернуло ЗСУ боєприпаси, які збиралися утилізувати

Міноборони повернуло ЗСУ боєприпаси, які збиралися утилізувати

Міноборони України повернуло до ЗСУ значну кількість боєприпасів різних калібрів, які були передані підприємствам для утилізації як надлишкові ще до початку збройної агресії росії проти України у 2014 році.

Захищаємо світ

00
00
00
ВАКАНСІЇ

Офіцер інформаційно-аналітичної групи

від 20000 до 120000 грн

Львів, Львівська область

Санітарний інструктор

від 23000 до 23000 грн

Дніпро

31 Бр НГУ ім. генерал-майора Олександра Радієвського

Стрілець

від 20000 до 125000 грн

Богодухів

209 батальйон Сил ТрО

Кухар-Військовослужбовець

від 20100 до 125000 грн

Суми

Косівський РТЦК та СП

Розвідник

від 55000 до 125000 грн

Слов'янськ

Батальйон спеціального призначення Донбас 18 Слов'янської бригади Національної гвардії України

Кравець

від 20000 до 25000 грн

Васильків

Військова частина А1789