Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Військовий з позивним «Харитон» після поранення й ампутації повернувся на службу і став інструктором із застосування безпілотних авіаційних комплексів.
Про нього розповіли на каналі підрозділу «Стрікс».
«Після поранення я пройшов нелегкий шлях реабілітації й протезування. Це в мене зайняло майже рік часу. У мене висока ампутація ноги та немає кисті руки, але навіть з такими тяжкими пораненнями життя не закінчується. Життя продовжується», — запевнив він.
У підрозділі «Стрікс» зазначили, що безбар’єрність — це не просто про пандуси чи відсутність перешкод на вулицях. Справжня безбар’єрність — це коли суспільство і держава бачать у тобі професіонала, твій досвід та твою волю, незалежно від обставин.
«Наш побратим пройшов важке поранення, ампутацію та тривалу реабілітацію. Але він не зупинився. Сьогодні він продовжує службу у РУБпАК „Стрікс“, тому що його знання, його характер і його прагнення захищати країну — сильніші за будь-які фізичні обмеження. Бар’єри існують лише в головах. Разом ми будуємо країну, де кожен має рівні можливості боротися, жити та перемагати», — зазначили в «Стрікс».
«Без піхоти — нікуди»: історія Олексія, який після поранення під Бахмутом продовжує службу в Київському ТЦК
