Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
На Херсонському напрямку, де наразі активно триває підготовка позицій на звільненій українській землі, основну роботу роблять звичайні хлопці з піхоти. Ворог тепер на іншому березі, тож способів знищення окупантів захисникам з окремої Старокостянтинівської механізованої бригади доведеться вигадувати різноманітні.
— Завдання піхоти начебто не складне: команда вперед — наступаємо, тримати позиції — копаємо й спостерігаємо, але, на мою думку, це і є одна з головних причин, чому у ворога мало що виходить, адже хлопці в нас у піхоті залізні, — ділиться думками командир із позивним «Фугас». — Наразі виконуємо наказ тримати під вогневим контролем інший берег і не допустити противником проведення ймовірної десантної операції. Але скажу відверто, якщо русня навіть спробує тут форсувати річку — це буде найдурніша й остання у їхньому житті «пригода».
Уздовж берегової лінії — одразу позиції наших захисників і не помітиш, але наблизившись, можна побачити, що військовий «вулик» працює. Хтось щось несе, хтось чергує, проводить обладнання позицій. Командна робота триває.
Ситуація на цьому напрямку, звісно, не така напружена, як кілька тижнів тому, але, за словами захисників, кількість ворожих обстрілів починає зростати.
— Нічого в тактиці русні не змінилось, гатять по мирних населених пунктах, по Херсону, що призводить до жертв серед цивільного населення та руйнування інфраструктури. Чесно, не бачу сенсу шукати хоч якійсь логічні або людяні пояснення такій тактиці. Це не ворог у класичному сенсі, то нелюди, — розповів військовий Геннадій. — Зараз я спостерігаю за обстановкою. Вже зима прийшла, але я знаю ідеальний спосіб розім’ятись та зігрітись — лопата.
Загалом, досвідчені піхотинці знають важливість надійних укріплень, тому примушувати тут нікого не потрібно. Узагалі проблем із мотивацією та бойовим духом у підрозділі немає, їх інколи навіть «овердоз». За словами хлопців, щодня, коли прокидаються зранку, вони роблять це з вірою, що сьогодні кілька орків будуть відправлені в пекло за ту біду, яку вони принесли на українську землю.
— Звільнення Херсона мало важливе значення, впевнений, будуть і інші перемоги. Передусім для мене головне — це збереження життя підлеглих, підготовка до зими, щоб у всіх все було. Забезпечення у нас на вищому рівні, якщо десь і виникають локальні проблеми, ми одразу їх вирішуємо, — запевняє «Фугас».
За словами «Фугаса», українці мирна нація, але ті звірства русні пробудили в хлопців бажання помститися.
— У нас є загиблі й поранені побратими, це горе, рана, яка ніколи не загоїться. Багато хто з побратимів не побачив звільнення Херсона, про яке мріяли, за яке боролись. Я можу довго називати імена, але краще після перемоги назву кількість ворога, який був покладений у ґрунт за нашу свободу, — додав «Фугас».
