Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Так само, як і українські школярі, російські підлітки пишуть на фронт листи, слова подяки та підтримки. Проте між ними існує ціла прірва, наприклад, у ставленні до написання цих послань. Ми часто показували в наших публікаціях листи і звернення українських дітей до своїх захисників. І ось до нас потрапив лист, який, ймовірно, був у кишені одного з російських загарбників. Його написала семикласниця Ликова Віка з російського містечка Тула. У ньому вона розповідає, що про життя солдата на фронті знає зі слів свого дідуся, який воював у якійсь із численних російських військових кампаній. Школярка дякує загарбнику за мирне небо над головою і називає його героєм.
Проте цікаво, як ця дитина описує своє розуміння слова «мир». На її переконання це «не чути свисту бомб, автоматних черг, не бачити, як плачуть матері, що втратили своїх дітей…» Залишимо це без коментарів. До речі, вона також переконана, що російські солдати захищають її в Україні від якихось агресорів, які прагнуть захопити її вітчизну. Тож рівень брехні, закладений в голови російських дітей, нам цілком уже зрозумілий.
Варто звернути також увагу на стилістику речень та охайність листа. Скидається на те, що його переписували зі шаблону та з чернетки на чистовик. До того ж чітко простежується культивована росією риторика про військове спадкоємництво — «дєди воєвалі». Зокрема, у російських масмедіа апелюють до «вєлікой отєчєствєнной», і байдуже, що час минає і хронологія – річ уперта, а «непорочно зачатих» онуків і синів отих учасників тієї ж «вєлікой отєчєствєнной» раптом стрімко зростає. Але цього не розкажуть дівчинці з міста Тули, як і багатьом її ровесникам, бо ідеологія це річ уперта, особливо ж у країні, де культивується тоталітарний режим.
Тож цілком можемо зробити висновок: листи, що потрапили до рук редакції, написані не від щирого серця, а за шаблоном та рекомендаціями російських педагогів, які впроваджують загарбницьку риторику, імітуючи нібито «всеросійську підтримку» загарбницьких дій росії. І яким розчаруванням стане для цієї школярки правда про те, ким є насправді російські солдати і які жахливі злочини вони чинять на окупованих територіях України.
P.S. Анонсуючи, скажу, що в результаті успішних дій українських Збройних Сил було знищено ще кілька російських підрозділів та їхніх штабів. До рук наших військових потрапило чимало цікавих документів та особових справ. Незабаром вони будуть передані АрміяInform для організації наступних матеріалів.
Фото автора.
