Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Один із незмінних членів путінської пристаркуватої команди так званий патріарх рпц гундяєв 20 листопада, на 76-й день свого народження, вчергове збрехав, заявивши, що буцімто «церква жодним чином не бере участі в політиці, але бере близько до серця скорботу людей, біль свого народу, зараз служителі церкви моляться за мир».
Про те, як служителі рпц «моляться за мир», говорить, наприклад, той факт, що 20 листопада в краснодарі відбулась масштабна хресна хода на підтримку так званої сво. Відбувалося дійство саме з благословення роспатріарха. І це, до речі, ставить під сумнів висновки різноманітних соцдосліджень про те, що росіяни втомилися від відомства гундяєва.
Насправді патріарх рпц схвалює агресію проти України на своїх проповідях, копіюючи путіна і його пропагандистів.
Так, розпалюючи ворожнечу між сторонами, що воюють, патріарх рпц наголосив: «ми знаємо, яка небезпека нависла над українським народом, який намагаються переформатувати, зробити державою, ворожою до росії».
А ось, що той же гундяєв казав про мобілізацію в рф: «треба оновити нашу віру, загострити нашу свідомість і нашу пам’ять, багато чого виглядатиме інакше… І тоді наша духовна мобілізація, до якої я зараз усіх закликаю, допоможе і мобілізації всіх сил нашої вітчизни».
Отже, на противагу псевдомиротворчим проповідям гундяєва, рецепт відновлення миру в Україні дуже простий: «русскому миру» слід якнайшвидше забратися з берегів Дніпра до своїх васюганських боліт.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
