Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Нещодавно відбувся перший парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи в Загребі. Там обговорювали питання підтримки України в деокупації Кримського півострова. Які результати заходу та як це вплине в довгостроковій перспективі на реінтеграцію окупованих рф територій — далі в матеріалі АрміяInform.
Окупація Криму триває вже 9-й рік. Саме з території півострова в лютому 2014-го розпочалася російська збройна агресія проти України. Всі ці роки українська влада разом із громадянським суспільством та міжнародними партнерами шукали шляхів визволення Криму від окупації кремлем.
Торік виник формат Кримської платформи для привернення уваги світу до проблеми російської окупації Криму та порушення прав людини. 24–26 жовтня відбувся перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи в Загребі (Хорватія). З українського боку були спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук та Постійна Представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева й інші високопосадовці.
Керівниця служби забезпечення діяльності Кримської платформи в структурі Представництва Президента України в АР Крим Марія Томак у коментарі АрміяInform розповіла про те, чим важливий Парламентський саміт.
«Це був перший парламентський саміт Кримської платформи, тому що раніше у нас був урядовий трек. Минулого року відбувся інавгураційний саміт, а цього року — другий саміт, який проходив онлайн за участю глав держав. Зараз ми маємо цей парламентський вимір, який є дійсно важливим, оскільки парламенти є ближчими до громадськості та суспільства», — наголосила Томак.
Усього в саміті взяли участь 55 делегацій. Причому це були представники країн й поза Євроатлантикою. Спікер Палати представників Нової Зеландії Адріан Пакі Рураве заявив наступне: «Хоча Нова Зеландія далека географічно, ми залишаємося пліч-о-пліч з народом України».
Варто згадати за такі країни, як Коста-Ріка, Гаяна, Японія, що рішуче засудили російську окупацію, підтвердили, що Крим — це Україна. За умов російсько-української війни надважливо працювати з країнами поза ЄС і НАТО, залучаючи їх до засудження дій рф в Україні.
«Ми бачимо, як Україна диверсифікує наші зовнішньополітичні зусилля не лише до країн Європи та Північної Америки, а й до так званого Глобального Півдня. Це також відображено, хоч і обмежено, але на Кримській платформі.
Представники громадянського суспільства, які також брали участь у нашій дискусійній програмі, ділилися своїм досвідом нещодавньої адвокаційної діяльності в деяких африканських країнах.
Крим — це дуже актуальна проблема. Ми розуміємо, що росія дуже впливова на Глобальному Півдні. У цих регіонах (Латинська Америка, Африка, Азія. — Ред.) дуже складно залучати нових партнерів», —підкреслила Томак.
Сама Кримська платформа має 3 виміри:
- Урядовий;
- Парламентський;
- Експертна мережа (історики, правозахисники, аналітики).
Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, як керівниця організації, що входить до експертної мережі Кримської платформи, розповіла АрміяInform про громадський вимір роботи саміту.
«Дуже важливо, щоб організації громадянського суспільства, експертні спільноти різних країн також працювали разом, спонукаючи свої уряди, парламенти з боку громадянського суспільства до більшої активності щодо теми Криму.
Як експертна мережа ми проводили зустрічі з високопосадовцями, наприклад Ненсі Пелосі (спікерка Палати представників США. — Ред.), та правозахисниками, журналістами з Криму. Ми мали можливість представити задокументовані факти про те, що відбувається в Криму після повномасштабного вторгнення рф в Україну», — прокоментувала Печончик.
На думку Тетяни Печончик, порушення прав людини з боку російських окупантів за минулі 8 років у Криму допомагає рф продовжувати агресію проти України.
«Як правозахисний центр ZMINA ми працюємо з темою окупованого Криму на місцях з березня 2014 року. Наприклад, за перші 3 роки окупації Криму було зареєстровано 44 випадки викрадень та насильницьких зникнень активістів у Криму, здебільшого кримських татар.
Наскільки нам відомо, до цих насильницьких зникнень, викрадень були причетні члени місцевого воєнізованого формування «Кримська самооборона». Але ніхто з них за це не був покараний. Жодної різкої реакції від міжнародної спільноти не було. Для правозахисників дуже важливо розуміти, що нам потрібно не лише відновити мир і безпеку, а й притягнути винних до відповідальності», — підкреслила Печончик.
Парламентський саміт Кримської платформи в Загребі став не лише місцем, де виголошено важливі для України політичні заяви щодо підтримки територіальної цілісності нашої держави, але й майданчиком дискусій між експертами. Хорватія має свій досвід реінтеграції територій, де переважало сербське населення внаслідок проведення успішної військової операції «Буря» 1995 року.
Як зазначила Марія Томак, «ми залучили різних представників України, хорватських експертів, які саме займалися питанням реінтеграції. Запросили кількох міжнародних експертів, наприклад Рорі Фінніна, який започаткував українознавство в Кембриджі».
Не варто забувати, що саме парламенти є інститутами, що затверджують рішення про надання Україні військової, гуманітарної фінансової допомоги. Безперечно, що питання деокупації Криму має постійно перебувати на порядку денному країн усього світу. Саміт у Загребі показав, що ця робота триває вкрай активно. Єдине, варто подумати над посиленням інформаційної та дипломатичної присутності України на Глобальному Півдні. Це наблизить нашу спільну перемогу над російськими окупантами.
