Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Від початку широкомасштабної російської агресії Олексій Михайленко виготовляє різноманітні технічні прилади на замовлення військовослужбовців. Як багатопрофільний інженер і волонтер благодійного фонду «Мир і Ко» він постійно знаходить можливості для вдосконалення техніки, що застосовується українськими захисниками. Чергова ідея, втілена в життя Олексієм, — прості системи нічного бачення для автівок, які за певних умов можна використовувати безпосередньо на фронті.
— Тут немає чогось нового, — розповідає Олексій. — Це система нічного бачення для автомобілів. Її може зібрати будь-яка людина, що хоч трохи розуміється на електриці. Вона складається з простих речей: монітор (наприклад, автомобільний для підключення додаткових камер) вартістю 1500–2000 грн, до нього під’єднується сучасна вулична камера спостереження вартістю близько 1000 грн. А далі залишається зробити з’єднання за допомогою дротів і роз’ємів, щоб усе це ввімкнути через прикурювач до бортової мережі авто.
За словами Олексія, за допомогою такого пристрою можна керувати автомобілем уночі за повністю вимкненого світла завдяки камері.
Певний нюанс існує, пояснює волонтер: «Звичайно, за такі невеликі гроші дива не відбувається, камера має інфрачервону підсвітку, яку звичайним оком ми не помітимо, але його можна побачити завдяки іншим приладам нічного бачення. Тобто для ворожого тепловізора або приладу нічного бачення промінь підсвітки камери дуже добре видно. Ще раз: ви стаєте непомітним тільки для звичайного ока та звичайної оптики. Тож важливо чітко розуміти обмеження для використання подібної системи. Варто подивитись ззовні на авто з цим приладом через інший „нічник“. Тобто ви маєте вибір: або ви їдете дуже повільно, бо нічого не бачите, а ще по темному можна вскочити у воронку, якої там годину тому не було. Або ви чітко бачите дорогу, ями, вибоїни, узбіччя, тиснете педаль і їдете хоча б зі швидкістю 40 км/год. Ці системи працюють, вони ефективні, якщо чітко розуміти їхні можливості. Я вже десятка два передав на передову, і ще десяток уже підготовлено».
Найважливіше, що такі системи може збирати будь-хто й, на думку волонтера:
— Особливо велике значення це має для автомобілів, які займаються евакуацією поранених, — наголошує Олексій Михайленко. — А також ті автомобілі, які вночі доправляють боєкомплекти та особовий склад, не вмикаючи світла, щоб не привертати зайвої уваги.
Зібрати такий комплект значно дешевше, ніж купувати готовий. Собівартість такої системи становить близько трьох тисяч гривень.
— Я долучив до збирання таких систем чимало охочих допомагати нашим захисникам і можу консультувати з цього питання, щоб якомога більше фронтових автівок обладнати цим корисним устаткуванням, а їхні водії отримали чітке розуміння, які можливості його використання, — зазначив волонтер.
