Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
Повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого вплинуло, зокрема, й на кліматичні зміни у світі. Руйнування відновлювальних джерел на півдні України, знищення лісових ресурсів, російська окупація заповідників, забруднення довкілля внаслідок бойових дій — усі ці речі є свідченням кліматичних злочинів рф, які підсилюють доказову базу для засудження російських окупантів на міжнародному рівні. Про кліматичний фронт України далі в матеріалі АрміяInform.
Почнімо з базових речей. Тема клімату та як упередити світову катастрофу через підвищення температури на Землі постала не сьогодні, а десь 100 років тому. За цей час людство створило відновлювальну енергетику, почало сортувати сміття та поставило собі за мету менше залежати від викопних джерел енергії (нафта, вугілля, природний газ).
Для України з пострадянською спадщиною важкої промисловості та відсутності системної роботи з екологією тема клімату є вкрай актуальною. Чому?
— Зелений перехід — це про повне перезавантаження економічної моделі держав. Європейський Союз у 2019 році запропонував «Зелений курс», згідно з яким Європа має стати першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року. Але для досягнення цієї мети треба зменшити викиди парникових газів в атмосферу та більше уваги приділяти відновлювальним джерелам енергії (ВДЕ). Вітряки замість російського газу, одним словом.
— Україна, яка отримала кандидатський статус у ЄС у червні, має затвердити відповідне законодавство та рухатися до більш розмаїтої енергетичної системи. В нас є ядерна енергетика, викопні джерела енергії та трохи ВДЕ.
— російсько-українська війна, яка триває вже 9 рік, істотно відбивається на кліматі. Затоплені шахти на сході, перетворення окупованого росією Криму на екологічну бомбу через мілітаризацію півострова. Розв’язавши широкомасштабну агресію проти України, російські окупанти створили нові загрози не лише для довкілля нашої країни, а й усього світу.
— Сучасне сприйняття безпеки охоплює і клімат. Тож кліматична адаптація Сил оборони України, з огляду на інтеграцію нашої держави до НАТО, є надважливим завданням на поточному етапі. Влітку було створено Центр передового досвіду НАТО з клімату та безпеки. І тепер досвід ведення бойових дій за різких змін клімату є неоціненним для армій Альянсу й не тільки.
Нещодавно за сприяння Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Європейського Союзу відбулася подія «Як російська агресія впливає на кліматичну повістку України». Високопосадовці, представники громадського сектору та бізнесу розповіли про поточні екологічні виклики у зв’язку з війною. Водночас було анонсовано напрями роботи української національної делегації під час Конференції ООН з питань змін клімату (COP27), яка відбудеться з 6 по 18 листопада в Єгипті.
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з європейської інтеграції Світлана Гринчук наголосила, що наша держава «продовжує формувати кліматичну та екологічну політику згідно із „Зеленим курсом“. Триває підготовка до COP27, де, крім офіційного переговорного процесу, будуть обговорюватися реалізації Паризької угоди та Кіотського протоколу».
Урядовця підкреслила, що конференція це чудова нагода для України поспілкуватися напряму з учасниками з усього світу (офіційні особи, громадські організації, бізнес).
«Війна, яка відбувається на території України, так само впливає на інші країни світу. Цього року вперше вдалося організувати український павільйон». Це стало можливим за підтримки національної платформи United24.
Основне гасло, з яким поїде Україна до Єгипту, буде «зелене, кліматично нейтральне відновлення». За приблизними підрахунками через бойові дії «додаткові викиди парникових газів становили 33 млн т».
У 122 рази у порівнянні з 2021 роком, за даними Світлани Гринчук, зменшилися лісові ресурси України.
Водночас не варто забувати, що росія постійно маніпулює порядком денним змін клімату в міжнародних організаціях — і ООН тут не виняток. Так, «з 2016 року росія почала подавати дані про викиди в атмосферу з Криму. росія прагне легітимізувати свої дані з анексованих територій», — сказала Гринчук.
Наразі триває процес створення «єдиного підходу до оцінювання збитків від бойових дій. Партнери активно пропонують свою допомогу», — заявила заступник Міндовкілля.
На другому тижні конференції відбудеться презентація наступної ініціативи — центру економічного відновлення при Кабінеті Міністрів України.
Радник з питань «Зеленого курсу» в Представництві Європейського Союзу в Україні Грегорі Цуріс окреслив головні моменти з ролі клімату для євроінтеграції України.
«Реалізація „Зеленого курсу“ означає зміни в кожній інституції та сфері всередині ЄС. Досить важливо напрацьовувати інституційні спроможності впроваджувати зміни. Будемо разом розв’язувати ці проблеми змін клімату», — наголосив Цуріс.
Катерина Полякова з європейсько-українського енергетичного агентства навела дані з втрат відновлювальної енергетики після 24 лютого. Так, якщо напередодні широкомасштабного вторгнення в Україні «частка ВДЕ становила 12 % від загальної генерації. Наразі 90 % вітрових установок знищено на окупованих територіях. Це Запорізька та Херсонська області.
«Стан пошкоджень вітростанцій не відомий. Щодо сонячних станцій, то із супутника видно, що деякі станції демонтовано», — прокоментувала Полякова.
На думку Катерини Полякової, головним змінами через російсько-українську війну в енергетичній сфері є:
- суттєва зміна енергобалансу в Україні та відродження відновлювальної енергетики в Європі на тлі відмов від російських енергоносіїв;
- втрата українських підприємств, які споживали енергетику та були суттєвими забрудниками навколишнього середовища;
- переїзд бізнесу на нові місця в Україні чи виїзд за кордон.
Член правління ГО «Екодія» Анна Акерманн у своїй доповіді нагадала про регіональні особливості проведення конференції. «Це буде африканський COP. І важливим фактором, окрім клімату, буде ще й агрополітика».
рф досить довго формувала негативний образ України в Африці через свої засоби масової дезінформації. «В інформаційному просторі в Африці чують лише, що це українська криза, а не пов’язують виклики з експортом продовольства чи кліматом з країною-агресором», — резюмувала Аккерман.
А ми будемо надалі інформувати читачів АрміяInform про перебіг COP27 у Єгипті та як Україна перемагає на кліматичному фронті росію.
