Дата обрана на честь пам’яті військового кореспондента Дмитра Лабуткіна, який у цей день загинув під час бойових дій на сході України у 2015 році. День…
На тлі «часткової могилізації» інформаційний простір росії переповнений сюжетами про відправку на війну в Україну чергових партій гарматного м’яса – найчастіше провінційні пропагандисти звітують про те, як яскраво блищали сурми оркестру, як місцевий «губернатор» чи «городнічий» штовхав «духопідйомну» промову про «священний обов’язок», з обіцянками потурбуватися про мобілізованих земляків та про їхні родини, і як бадьорі та підозріло рум’яні рекрути обіцяли «повернутися із перемогою».
Лише інколи проскакують «щемливі» сцени на зразок «У татарстані маленький син прощається з батьком» (причому дитину привели на церемонію з іграшковим автоматом, ніби підкреслюючи, що її «правильно виховано»). Автори Telegram-каналу «Мобілізація в рф / Новини» (одного із небагатьох джерел, що критично висвітлює проблеми «чмобіків») прокоментували цю сцену так: «Ось навіщо дитині таке переживати? Усе це дуже сумно…».
У новосибірську місцевий «городнічий» анатолій локоть проводив мобілізованих побажанням: «Будьте акуратніші з алкоголем», мовляв, ваш мер теж служив і знає, як воно буває (що викликало у «чмобіків» сміх), тобто, чиновник дав зрозуміти, що він не має змоги припинити пиятику серед земляків – хоча й повідомив, що заборонив продаж алкоголю поблизу військового училища, на базі якого збиратимуть гарматне м’ясо…
Менш обізнаними були владні персонажі в мордовії, де в дуже незручну ситуацію потрапили голова ардатовського району, місцевий військовий комісар, а з ними і священник отець тимофій. Пафосну промову голови було перервано вигуками з лав щойно мобілізованих, збуджених не стільки «урочистістю моменту», скільки оковитою: один із них зірвав церемонію проводів істеричною промовою про те, що не розуміє, чому він має кидати батьків, двох дітей та брата-інваліда та йти на смерть, зазначивши: «М’ясом ми йдемо!.. Нас вбивати будуть!». Чиновники вирішили за краще «згорнути» церемонію, а батюшка на прохання призовника благословити його навіть не знайшов, що відповісти…
Про те, що очікування мордовських «чмобіків» цілком обґрунтовані, свідчить фото «похоронки» на мобілізованого з воронежа: як повідомляє «Мобілізація в рф / Новини», цей рядовий був призваний 22 вересня, вже за три доби його відправили до Сватова, що на Луганщині, а 5 жовтня його було вбито. Причому цікаво, що документ виписано 22 жовтня, а місце та обставини загибелі вказано як «у Луганській області, Слов’яносербський р-н, с. Красний Лиман, при виконанні завдань під час спеціальної військової операції на території України, лнр і днр», що свідчить: у воронізьких військкоматівських чиновників серйозні проблеми з географією, вони не можуть визначитись, чим є Луганщина – областю України чи якоюсь там «лнр»?
Також зазначається, що «тіло затримується в морзі, і доставити його на батьківщину зможуть лише наприкінці жовтня».
Тим часом у красноярську поліція затримала місцеву активістку Марію Самородську, яка насмілилася вийти на одиночний пікет із плакатом «Ні країні без чоловіків». Ще б пак: протестувати проти війни та «могилізації» у путінському рейху, «наймиролюбнішому у світі» – це нині серйозний злочин, у той час як із російських виправних колоній сотнями відправляють воювати в Україні вбивць, розбійників, грабіжників…
