Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
На тлі «часткової могилізації» інформаційний простір росії переповнений сюжетами про відправку на війну в Україну чергових партій гарматного м’яса – найчастіше провінційні пропагандисти звітують про те, як яскраво блищали сурми оркестру, як місцевий «губернатор» чи «городнічий» штовхав «духопідйомну» промову про «священний обов’язок», з обіцянками потурбуватися про мобілізованих земляків та про їхні родини, і як бадьорі та підозріло рум’яні рекрути обіцяли «повернутися із перемогою».
Лише інколи проскакують «щемливі» сцени на зразок «У татарстані маленький син прощається з батьком» (причому дитину привели на церемонію з іграшковим автоматом, ніби підкреслюючи, що її «правильно виховано»). Автори Telegram-каналу «Мобілізація в рф / Новини» (одного із небагатьох джерел, що критично висвітлює проблеми «чмобіків») прокоментували цю сцену так: «Ось навіщо дитині таке переживати? Усе це дуже сумно…».
У новосибірську місцевий «городнічий» анатолій локоть проводив мобілізованих побажанням: «Будьте акуратніші з алкоголем», мовляв, ваш мер теж служив і знає, як воно буває (що викликало у «чмобіків» сміх), тобто, чиновник дав зрозуміти, що він не має змоги припинити пиятику серед земляків – хоча й повідомив, що заборонив продаж алкоголю поблизу військового училища, на базі якого збиратимуть гарматне м’ясо…
Менш обізнаними були владні персонажі в мордовії, де в дуже незручну ситуацію потрапили голова ардатовського району, місцевий військовий комісар, а з ними і священник отець тимофій. Пафосну промову голови було перервано вигуками з лав щойно мобілізованих, збуджених не стільки «урочистістю моменту», скільки оковитою: один із них зірвав церемонію проводів істеричною промовою про те, що не розуміє, чому він має кидати батьків, двох дітей та брата-інваліда та йти на смерть, зазначивши: «М’ясом ми йдемо!.. Нас вбивати будуть!». Чиновники вирішили за краще «згорнути» церемонію, а батюшка на прохання призовника благословити його навіть не знайшов, що відповісти…
Про те, що очікування мордовських «чмобіків» цілком обґрунтовані, свідчить фото «похоронки» на мобілізованого з воронежа: як повідомляє «Мобілізація в рф / Новини», цей рядовий був призваний 22 вересня, вже за три доби його відправили до Сватова, що на Луганщині, а 5 жовтня його було вбито. Причому цікаво, що документ виписано 22 жовтня, а місце та обставини загибелі вказано як «у Луганській області, Слов’яносербський р-н, с. Красний Лиман, при виконанні завдань під час спеціальної військової операції на території України, лнр і днр», що свідчить: у воронізьких військкоматівських чиновників серйозні проблеми з географією, вони не можуть визначитись, чим є Луганщина – областю України чи якоюсь там «лнр»?
Також зазначається, що «тіло затримується в морзі, і доставити його на батьківщину зможуть лише наприкінці жовтня».
Тим часом у красноярську поліція затримала місцеву активістку Марію Самородську, яка насмілилася вийти на одиночний пікет із плакатом «Ні країні без чоловіків». Ще б пак: протестувати проти війни та «могилізації» у путінському рейху, «наймиролюбнішому у світі» – це нині серйозний злочин, у той час як із російських виправних колоній сотнями відправляють воювати в Україні вбивць, розбійників, грабіжників…
