Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Заснована у 1929 році полковником Армії Української Народної Республіки Євгеном Коновальцем Організація Українських Націоналістів стала провідною антимосковською силою в Україні на початку Другої світової війни. Головною метою ОУН було встановлення незалежної соборної національної держави на всій українській етнічній території.
На початку війни ОУН починає направляти на територію України похідні групи, метою яких було організувати зі свідомих українців органи місцевого самоврядування. 10 лютого 1940 року організація розділилася на дві частини: ОУН під проводом полковника Армії УНР Андрія Мельника, що займала більш помірковану позицію, та ОУН (революційну), яку очолив Степан Бандера. Саме революційна гілка проголосила 30 червня 1941 року у Львові Акт відновлення Української Держави.
Окрім того, за наказом Президента УНР в екзилі Андрія Лівицького від 20 червня 1940 року Тарас Боровець сформував та очолив Українську Повстанську Армію «Поліська Січ», яка у 1941 році сягала понад 10 тис. бійців.
14 жовтня 1942 року ОУН (р) та УПА «Поліська Січ» створили спільні збройні загони на Волині й Поліссі для боротьби з нацистами і радянськими партизанами. У 1944 році УПА досягла найвищого розквіту. Вона налічувала 25-30 тис. бійців.
Відразу після приходу червоної армії українські партизанські підрозділи взялися за бойові дії, покликані запобігти виникненню локальних комуністичних органів влади. Вони завдавали несподівані удари по штабах, базах і окремих невеликих радянських підрозділах для поповнення запасів зброї і продуктів, вбивали радянських і партійних активістів. Найгучнішою подією був напад на конвой командувача першим Українським фронтом Миколи Ватутіна, в результаті чого генерал був важко поранений і через місяць помер у київській лікарні. У відповідь НКВС почало широкомасштабні каральні операції проти УПА, що супроводжувалися арештами та розстрілами.
Одна з найбільших битв УПА з регулярними радянськими частинами відбулася 21-25 квітня 1944 року в урочищі Гурби на межі Рівненської й Тернопільської областей. Тут було зосереджено 4-5 тис. солдатів УПА, сили противника налічували до 30 тис. солдатів, підтримуваних артилерією і танками. Втрати УПА становили 100 осіб, а більшовиків — 900. Проте повстанці змушені були відступити.
З метою нейтралізувати український визвольний рух на заході України 21 жовтня 1947 року була проведена операція «Захід», під час якої до Казахстану та віддалених районів Сибіру депортували понад 78 тис. осіб.
Активна збройна боротьба УПА проти радянської влади тривала до середини 1950-х років. За весь час спротиву через її лави пройшло до 400 тис. осіб. Підпіллям ОУН-Б і УПА у 1944–1956 роках вчинено понад 14 тис. збройних нападів, у результаті яких було знищено понад 30 тисяч ворогів.
4 жовтня 2018 року Верховна Рада запровадила вітальне гасло ОУН та УПА «Слава Україні! — Героям слава!» як офіційне вітання у Збройних Силах України та Національній поліції.
