«Вже сама постава генерала Грекова вказувала, що маємо перед собою вояка з крови й кости, з його бистрого зору й високого чола промовляла ініціятива, бистрий…
Про долі 13 українців, які жили у ХХ–ХХІ століттях і постраждали від схожих тоталітарних методів кремля, розповідає фотодокументальна виставка «комунізм=рашиzм», що відкрилася в приміщенні Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка.
Її організували фахівці Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.
— Після презентації цієї пересувної виставки в столичному регіоні унікальні документи побачили на Чернігівщині та Черкащині, — каже директор Галузевого державного архіву УІНП Ігор Кулик. — Зауважу, що ми не просто проводимо паралелі між комунізмом і рашизмом, ми ставимо між ними знак «дорівнює». Адже, як можемо побачити, криваві методи росії зовсім не змінилися протягом останніх ста років.
Він вважає, що кожному українцю вкрай важливо пам’ятати, хто був і залишається головним нашим ворогом. Це треба знати, щоб не мати хоч якихось ілюзій стосовно «добрих росіян» і зрозуміти генетичне прагнення московитів знищити нас як націю за вибір європейського вектору розвитку.
Першими відвідувачами виставки стали військовослужбовці гарнізону, студенти педуніверситету, а також фахівці архівних установ різного підпорядкування.
Добірка маловідомих фактів дуже сподобалася третьокурсниці Марині Стойко. Дівчина в майбутньому працюватиме вчителем історії, і це їй обов’язково знадобиться під час підготовки до шкільних уроків.
— Мене вразила біографія 26-річного полтавця Олега Гайдабури. Він не служив в армії, а 11 травня 2022-го на тракторі просто обробляв фермерські поля на Харківщині. Ворожий літак, пролітаючи на низькій висоті повз аграрія, чітко бачив цивільну техніку і навмисне випустив ракету. Згодом мій земляк помер через тяжкі травми та опіки. Звісно ж, Олег знав про небезпеку, але, мабуть, розумів, що його робота не менш важлива за дії ЗСУ, — вважає Марина Стойко.
На жаль, через раптову повітряну тривогу організаторам заходу довелося продовжити свою розповідь про виставку в бомбосховищі. Там же вони відповіли на запитання і поділилися подальшими планами.
— Наразі цю виставку вже переклали англійською, шведською, естонською та латиською мовами. Відповідно, ми проводимо роботу щодо організації показу наших фотодокументів у країнах, які є нашими надійними партнерами. Також працюватимемо далі над наповненням експозиції новими фактами і унікальними світлинами, — пояснив Ігор Кулик.
На Полтавщині виставка пробуде до кінця вересня. За домовленістю з представниками обласної військової адміністрації, окрім полтавців, її зможуть побачити мешканці Миргорода, Лубен та інших міст регіону.
Наприкінці свого перебування в Полтавському національному педагогічному університеті Ігор Кулик провів майстер-клас для студентів факультету історії та географії з пошуку репресованих родичів, що особливо актуально під час цієї жорстокої російсько-української війни.
