Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
8 червня 1668 року, після успішного військового походу на Лівобережжя, Петра Дорошенка проголошено гетьманом обох берегів Дніпра. Проте організувати ефективну оборону краю від вторгнення московських військ йому не вдалося. Після здобуття московітами Чернігова наказний гетьман Сіверський Дем’ян Многогрішний змушений був піти на переговори з ними. 16 березня 1669 року Многогрішний підписав так звані Глухівські статті, що повертали лівобережні полки під владу московського царя.
А Петро Дорошенко, отримавши в той же час титул бея українського санджака від султана Мехмеда IV, за підтримки Османської імперії та Кримського ханства розпочав воєнні дії з метою закріплення влади Війська Запорізького на землях від Перемишля до Путивля.
На початку лютого 1674 року московське військо та підпорядковані йому лівобережні козаки-сепаратисти в кількості до 70 тисяч осіб, скориставшись тим, що основні сили гетьмана були залучені до протистояння з військом Речі Посполитої на заході держави, вторглися на правий берег Дніпра. Кілька поселень були спалені, Черкаси, Канів і Корсунь — захоплені, столичне місто Чигирин — взяте в облогу, але нападникам здобути його не вдалося.
У липні москалі та сепаратисти знову переправилися на Правобережжя й на початку серпня взяли в облогу Чигирин. Сепаратистів підтримали жителі Ладижина та Умані. Дізнавшись про ситуацію, султан Мегмед IV наказав допомогти Дорошенку. Вже 10 серпня під натиском союзного війська облогу Чигирина було знято. 19 серпня османи здобули Ладижин, а 4 вересня — Умань. Жителі обох міст були страчені або забрані в ясир як зрадники.
Восени 1676 року 30-тисячна московська армія та полки Самойловича знову обложили Чигирин. 19 вересня розпочався штурм гетьманської столиці, яку обороняв лише двохтисячний загін сердюків. Петро Дорошенко змушений був капітулювати. Зречення гетьманства і передача клейнодів Самойловичу, який ще в 1674 році проголосив себе гетьманом обох берегів Дніпра, де-факто легітимізували владу й титул останнього.
Проте уряд Османської імперії цієї капітуляції не визнав і, призначивши новим гетьманом Юрія Хмельницького, продовжив боротьбу за контроль над Чигирином.
Перший наступ відбувся влітку 1677 року, другий — наступного року. Чигирин було майже зруйновано, проте москалів з нього вибито.
Щоб позбавити Юрія Хмельницького підтримки, а також засобів для утримання війська, Іван Самойлович за наказом з москви вдається до жорстокої акції на Правобережжі — спалення поселень та примусової депортації населення на лівий берег Дніпра.
Згідно з Бахчисарайським мирним договором 1681 року між Османською імперією і московією, спустошена після згону територія вздовж Правого берега Дніпра була оголошена нейтральною і мала залишатися незаселеною. Так завершилося московсько-українське протистояння, що тривало майже безперервно впродовж 23 років.
23 серпня 2017 року Указом Президента України Перша бригада оперативного призначення Національної гвардії України отримала почесне звання «Президентська імені гетьмана Петра Дорошенка».
