У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
24 серпня 1991 року, відразу після проголошення Незалежності, до зали засідань Верховної Ради вносять синьо-жовтий стяг. Депутати від демократичних сил, зокрема В’ячеслав Чорновіл, Іван Заєць, вимагають підняти його над куполом ВР. Але більшість до їхньої думки не прислухається. Тоді вони пропонують «хоча б затвердити його як Державний Прапор України». Марно. В цей час у центрі Києва вирує багатотисячний мітинг. Згадує безпосередній учасник тих подій, колишній народний депутат Микола Поровський:
— Величезне полотнище синьо-жовтого прапора, виготовлене Народним Рухом, маніфестанти принесли на Софійську площу, зібралися тисячі людей. Там його освятив митрополит Володимир, а звідти принесли на площу до Верховної Ради і передали його нам — народним обранцям. Разом із В’ячеславом Чорноволом ми стали на коліна, поцілували край знамена та понесли його до сесійної зали. Я високо тримав у руці край українського національного прапора і відчував, що за мною йдуть не тільки колеги-депутати. Разом із нами до сесійної зали парламенту символічно входили і ті всі герої визвольних змагань, які віддали своє життя під цим знаменом за волю України. Ми внесли найвищу національну святиню до сесійної зали Верховної Ради.
Через 10 днів, 4 вересня, демократи знову ініціюють підняття над будівлею парламенту синьо-жовтого прапора. Але й цього разу комуністична більшість не дає «зеленого світла» цій пропозиції. Але велелюдний мітинг, що зібрався під стінами ВР, вимагає підняття прапора. Врешті-решт, після довготривалих перемовин та ультиматумів, депутати голосують за підняття прапора, хоча державним так і не визнають. Проте Президія Верховної Ради 18 вересня 1991 року узаконила використання синьо-жовтого прапора.
Нагадаю, що вперше після Лютневої революції українські синьо-жовті прапори публічно з’явилися в Києві, Одесі та Харкові 16 березня 1917 року. Українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалася під українськими стягами. Під цим прапором ішли в бій українські юнаки під Крутами проти російських більшовиків та бійці Української Галицької армії як під час Українсько-польської війни, так і на антибільшовицькому фронті, оскільки синьо-жовтим був і прапор Західноукраїнської Народної Республіки. Після того, як більшовицька росія окупувала Україну, українцям наказали забути про цей прапор.
Синьо-жовтий прапор підіймали над будівлями Донецького аеропорту впродовж всієї його оборони. Ворог збивав прапори вогнем, але «кіборги» неодмінно поновлювали символ української держави. 23 серпня 2014 року прапор встановили бійці третього окремого полку спецпризначення.
На Ставці заслухали доповідь військових по захисній операції від масованого та фактично безперервного російського удару, що тривав майже дві доби.
Від початку доби агресор 53 рази атакував позиції Сил оборони.
Академія, в яку вступають максимально мотивовані, а навчають — виключно бойові офіцери.
У складі 2-го корпусу «Хартія» сформували артилерійську бригаду «Ґреґіт», де артилерія, дрони та розвідка працюють як єдина система.
Українські війська продовжують знижувати обороноздатність російських прикордонних регіонів.
Оператор безпілотного летального апарату
від 21000 до 24000 грн
Чоп
Державна прикордонна служба України
Начальник групи телекомунікації інформаційно-телекомунікаційного вузла
від 20000 до 24000 грн
Хмельницький
В/Ч А1056
Майстер з ремонту та обслуговуванню безпілотних літальних апаратів, військовослужбовець
від 20000 до 120000 грн
Покровськ
Бахмутський ОБ ТрО
У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…