Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Так звані демілітаризація та денацифікація — ось дві головні мети, які озвучили рашистські воєнні злочинці на початку широкомасштабного нападу російської федерації на український народ і державу Україна. Зрозуміти справжній зміст цих термінів можна з практичних дій російських окупантів.
«Демілітаризація» — це на практиці не лише прагнення агресора знищити військовий потенціал України, але насамперед повна ліквідація незалежної держави Україна. І це лише передумова до реалізації ще страшнішого завдання — так званої денацифікації. Під «денацифікацією» російські окупанти мають на увазі знищення українського народу — насамперед через руйнацію української національно-культурної самобутності. Для цього рашисти вдаються до низки системних заходів, покликаних знищити систему української освіти.
Зруйновані школи
Станом на 30 серпня 2022 року російські загарбники пошкодили своїми обстрілами 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім!) українських закладів освіти, 289 із них повністю зруйновані та непридатні для організації навчального процесу, — повідомляє Офіс Генерального прокурора. Ці цифри не остаточні, оскільки бойові дії тривають і рашисти завдають все нових ударів по українських містах і селах, руйнуючи цивільну інфраструктуру, житлові будинки й заклади освіти.
Кількість зруйнованих навчальних закладів суттєво різниться по областях України — найбільше їх у районах інтенсивних бойових дій на сході та півдні нашої держави. Однак вже не лишається жодних сумнівів у тому, що удари по дитячих садках, школах, університетах тощо є частиною свідомих воєнних злочинів рф. Їхня мета — максимально ускладнити, а в ідеалі навіть унеможливити навчальний процес на території вільної України.
Там, куди російські окупанти неспроможні добити ствольною чи реактивною артилерією, вони створюють постійну загрозу ракетних ударів. Організувати нормальне очне навчання за постійної загрози повітряної тривоги непросто навіть за наявності у навчальних закладах обладнаних бомбосховищ. Для того ж, щоб змусити учнів і вчителів, студентів та викладачів переривати заняття і рушати до укриття, рашистам достатньо імітувати ракетні удари по території України.
гулаг для вчителів
Ще складнішою є ситуація з освітою на тимчасово окупованих територіях. Там російські загарбники планують 1 вересня розпочати новий навчальний рік за російськими навчальними програмами. Для цього тих українських вчителів із захоплених територій, які погодилися колаборувати з рашистами, відправляли влітку на так звані стажування та перепідготовку до російської федерації.
При цьому про жоден активний спротив освітян загарбникам говорити вже не випадає — навіть спроби самоусунутися від викладання окупанти сприймають як неприпустимий протест. Окупанти тероризують тих учителів, які змушені лишатися на окупованих територіях і не погоджуються на співпрацю, причому, за численними свідченнями ЗМІ, з наближенням початку навчального року тиск посилюється. Рашисти залякують педагогів, тиснуть на них психологічно і навіть фізично, викрадають представників шкільної адміністрації.
У рашистських ЗМІ навіть лунають заклики розстрілювати або відправляти у концтабори вчителів, які не погоджуються співпрацювати з окупантами. Найвідомішим з них стали висловлювання журналіста «радио комсомольская правда» сєргєя мардана під час ефіру 25 липня. Обговорюючи з представником окупаційної адміністрації Мелітополя ситуацію в захопленому російськими загарбниками місті, журналіст порадив влаштувати для незгодних учителів «що-небудь у дусі нашого старого, доброго гулагу… дайте їм гулагу… чому б не влаштувати невеликий локальний запорізький гулаг, акуратненький такий, у степу, під палючим сонцем для вчителів, які поки що не навчилися нашу прекрасну батьківщину любити…»
Залякування батьків
Не менш жорсткий тиск здійснюють російські окупанти і на батьків, яких змушують приводити дітей до навчальних закладів. ЗМІ фіксують численні випадки погроз штрафами і конфіскацією майна у разі, якщо 1 вересня родини не віддадуть дітей у відкриті окупантами школи на Херсонщині. Натомість за кожного школяра, який розпочне навчання в підконтрольних загарбникам навчальних закладах, окупанти обіцяють по 4 тис. рублів. Штраф же за неявку дітей суттєво більший і становить 148 тис. рублів.
До ще страшніших погроз вдалися російські загарбники у місті Куп’янську на тимчасово окупованій частині Харківщини. Наприкінці серпня місцева окупаційна влада почала залякувати батьків тим, що буде примусово відбирати дітей з родин у разі, якщо вони не почнуть ходити до школи, інформує Офіс Генерального прокурора за підсумками досудового розслідування Куп’янської окружної прокуратури Харківської області. Такою самою є ситуація у Маріуполі, свідчить радник мера міста Петро Андрющенко.
За таких умов зникає остання надія на дистанційне навчання дітей з тимчасово окупованих територій з українськими педагогами і за українськими навчальними програмами. Запобігти рашистському зомбуванню дітей батьки можуть лише виїхавши до вільної України. На жаль, це не завжди можливо — далеко не всюди окупанти надають змогу провести евакуаційні заходи, шлях до країн ЄС через територію російської федерації для багатьох громадян України є надто складним, дорогим чи ризикованим.
рашизація українських дітей
Встановлення повного контролю над школами, вчителями і батьками потрібне окупантам для того, щоб цілеспрямовано зомбувати українських дітей. Про те, яким саме має бути так зване навчання у підконтрольних рашистам школах, дозволяють судити численні заклики російських пропагандистів «перевиховати» українських дітей. Полягає таке «перевиховання» у відмові від української мови та культури, сприйнятті спотвореної рашистами брехливої версії історії, насадженні ненависті до України й усього українського.
Втілювати свої плани окупанти почали ще до початку навчального року, вивозячи українських дітей до рф чи тимчасово окупованого Криму. Там, під виглядом «відпочинку» у дитячих таборах, їх піддавали інтенсивній ідеологічній обробці досвідчені пропагандисти. Зміст такого «навчання» під виглядом «відпочинку» визначався низкою рекомендацій та методичних матеріалів, як доведених до безпосередніх виконавців «згори», так і розроблених самостійно «на місцях».
Підготували російські окупанти спеціальні методичні розробки і для обробки українських дітей з початком нового навчального року. Одна з них має назву «Структурний план уроку на тему «Моя історія». Цей «план» «являє собою традиційну солянку псевдоісторичних фактів та божевільних ідей. Він практично дослівно повторює пропагандистські виступи російських телевізійних ідеологів: Україну створив лєнін, української мови не існує, всі українські герої — злочинці, Україну має бути знищено, повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
* * *
Як бачимо, російські окупанти послідовно нищать українську освіту з метою «денацифікувати», тобто деукраїнізувати українців й Україну. Ці заходи мають ознаки справжнього геноциду — нищення національної ідентичності українців. Уберегти наших дітей від згубного рашистського зомбування і запобігти таким чином геноциду української нації — важливе завдання українського народу і держави Україна. Для цього, як зазначав Сергій Жадан, ми «маємо передати нашим дітям найважливіше: нашу культуру і нашу зброю».
