Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
Напередодні Дня Незалежності в АрміяInform відбувся круглий стіл «Українська незалежність і державність: історія та перспективи». Історики наголосили на безперервній тяглості традицій української державності від доби Київської Русі до сучасності. Ці зауваги особливо актуальні нині, коли російська федерація заперечує право України на власну історію і нищить українську історичну науку й освіту на тимчасово окупованих територіях.
Важливим аспектом історичних претензій російських агресорів до України є спроба привласнити спадок Київської Русі. Окупанти намагаються прибрати згадку про українську столицю з назви середньовічної української держави і впроваджують означення «Русь» або «Давня Русь», аби тільки якнайменше згадувати про Київ.
Також російські загарбники накидають на український історичний процес ту «єдиноправильну» з їхньої точки зору схему, яку створили російські імперські історики у XVIII−ХІХ століттях і яку відтворив у своїх псевдоісторичних опусах владімір путін. І дарма, що вже понад століття тому видатний український історик Михайло Грушевський переконливо розкритикував імперську схему історії східних слов’ян і створив свою обґрунтовану схему української історії у статті «Звичайна схема “русскої” історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства» (1904 рік). Росіянам не йдеться про наукову дискусію − вони прагнуть нав’язати власне бачення історії збройною силою.
За російською схемою, яка, на жаль, почасти проникла й до українського історичного наративу, історія державності в Україні обірвалася із розпадом Галицько-Волинського королівства. За російською схемою історії справжній центр «русской государственности» буцімо перемістився на північний схід, до москви. За українською ж від середини XIV століття почався так бездержавний період історії, пов’язаний із чужоземною литовською та польською окупацією.
Під час роботи круглого столу в АрміяInform історики рішуче заперечили накидання російської схеми на український історичний процес і водночас зауважили, що і Велике князівство Литовське, і Річ Посполита можуть і повинні вважатися також і українськими державами. Представники соціальної еліти місцевого українського походження відігравали вагому, а часом і вирішальну роль в обох цих державних утвореннях, тож вони є такими само українськими, як і литовськими та польськими. Історик Михайло Кублій наголосив, що місцеві правлячі політичні еліти перекинули місток української державності від Київської Русі до Гетьманату.

Дещо складніше з другим немов би «бездержавним» періодом − від ліквідації Гетьманату до проголошення Української Народної Республіки. Однак і тут відсутність державності не слід абсолютизувати. Ідеї поновлення Гетьманату нуртували в певних інтелектуальних середовищах, а такі видатні документи епохи, як «Історія русів» чи «Книга буття українського народу», не лишають сумнівів у прагненні тогочасних українців відродити або створити власну державу. І це не кажучи вже про програмні настанови політичних сил і тексти інтелектуалів другої половини ХІХ − початку ХХ століття!
У сукупності все це дозволяє порівняти українську історію «великого ХІХ століття» з історією польського народу, який так само боровся в цей час за відновлення власної держави − Речі Посполитої. Так само, як і поляки, українці прагли до творення власної держави і скористалися першою історичною нагодою, щоб втілити це прагнення в життя − Першою світовою війною і Лютневою революцією 1917 року в російській імперії.

У ХХ столітті українська історія також засвідчує тяглість державотворчої традиції. Сучасна незалежна Україна є фактичною правонаступницею одночасно як Української Радянської Соціалістичної Республіки, так і Української Народної Республіки. Не дарма ж бо рівно тридцять років тому, 22 серпня 1992 року, Президент УНР у екзилі Микола Плав’юк передав Президенту України Леонідові Кравчуку грамоту Державного центру УНР, за якою незалежна Україна визнавалась правонаступницею Української Народної Республіки.
Як бачимо, тяглість української державності безперервна від доби Київської Русі аж до сучасності. Українці, радять фахівці-історики, мають утверджувати правдиве наукове бачення власної історії, відкидаючи російські історичні міфи про відсутність української держави.
@armyinformcomua
За доказами Служби безпеки, російський агент отримав 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Він коригував повітряні атаки росії по Миколаєву й намагався виявити позиції української ППО, встановивши приховану камеру на горищі багатоповерхівки, де проживав.
Бійці 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ планомірно та холоднокровно знищують ворога на Південно-Слобожанському напрямку. Росіяни намагаються просуватися малими групами, накопичуючи сили перед штурмами, і змушені ховатися в укриттях, які вже давно пристріляні українськими підрозділами.
Дронарі бригади НГУ «Рубіж» користуються тим, що ворог не може подолати протитанковий рів, і перетворюють його у братську могилу для росіян.
Від початку доби між українськими військами та російськими окупантами було зафіксовано 76 бойових зіткнень.
Дронарі батальйону безпілотних систем «Сапсан» 14-ї Князівської бригади показали філігранну роботу: пілот-ас майстерно обійшов ворожі антидронові сітки та уразив 130-мм гармату М-46 точним ударом у місце заряджання боєприпасів.
«Сірий та вогкий ранок понеділка» для 33-ї окремої механізованої бригади розпочався з відбиття штурму: противник атакував у дві хвилі, задіявши щонайменше шість одиниць «замангаленої» техніки в напрямку села Володимирівка.
Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…