Регулярні відверті особисті розмови з військовими допомагають підтримувати їх, з’ясовувати та вирішувати їхні проблеми та запобігати випадкам самовільного залишення частини. Саме тому в 40-й…
Відомі українські історики Ігор Гирич і Андрій Ковальов під час круглого столу «Українська незалежність і державність: історія та перспективи» розповіли про забуту традицію відзначення Києвом хрещення Русі та надання магдебурзького права і запропонували її відродити як День Києва.
Андрій Ковальов, історик, релігієзнавець та журналіст, кандидат політичних наук: «З кінця XVIII століття, коли російська імперія остаточно загарбала Україну і почала творити новітню ідеологію російського шовінізму, замішаного на православ’ї, вона добила останні залишки наших київських християнських традицій. Так, у старій Київській церкві День Хрещення Русі завжди відзначався 14 серпня, коли й відбулося велике хрещення киян. Православні збиралися біля Софійського Собору і йшли хресним ходом до каплиці хрещення киян, відомій нині, як пам’ятник магдебурзькому праву. В «Патерику Києво-Печерському» вона називається «Володимировий стовп». Потім дату переінакшила російська церква, але традиція хресної ходи зберігалася аж до 1920- років. І я переконаний, що Православній Церкві України потрібно повертатися до старої київської традиції. І таким чином ми зможемо розвести День Державності та День Хрещення, надавши обом цим святам нового, більш потужного звучання».
Ігор Гирич, доктор історичних наук: «Ми не повинні забувати, що дата 14 серпня – це не тільки християнське свято, а й подія в історії магдебурзького Києва. Упродовж 500 років кияни 14 серпня на Святих братів Маковеїв влаштовували урочисту «бучну пораду». І про цю «пораду» дуже цікаву статтю «Золота корогва» написав близький товариш Симона Петлюри, історик і вчитель київських шкіл В’ячеслав Прокопович. Про те, як робітники-цеховики і українська міська гвардія рушали в похід від ратуші, або магдебурзького будинку, до «нижнього пам’ятника Володимиру» – він так називався. Це вже радянська влада, не змігши назвати його пам’ятником хрещенню, назвала пам’ятником магдебурзькому праву. Обов’язково під час цієї «бучної поради» стріляла магдебурзька артилерія, йшов корпус на конях – понад 1000 чоловіків-киян і обов’язково представники 20 цехів з хоругвами.
Ратуша була зруйнована в 1811 році російською владою для того, щоб кияни забули про своє магдебурзьке право. І про це свято – справжній день Києва, бо магдебургія означає самоврядування.
Ця «Порада» на сьогодні не відновлена, її немає. Було б дуже добре, якби наш круглий стіл став початком для відновлення цієї традиції. Бо саме 14 серпня історично є Днем Києва, а не вигаданий у радянський час день наприкінці травня».
