Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Військовий експерт, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець спеціально для АрміяInform прокоментував ситуацію щодо бойових дій на основних напрямках.
Противник намагається відновити втрачені позиції
Протягом минулої доби противник намагався знову просунутись у напрямку на Долину та Богородичне, діючи окремими штурмовими групами, підсиленими бронетехнікою. Однак знову зазнав невдачі та був вимушений відійти на вихідні рубежі в районі Тихоцького та Сухої Кам’янки.
По суті, вже протягом тижня підрозділи 3-ї мсд 20-ї ЗВА (БТГр 752-го та 252-го мсп), які намагаються відновити втрачені позиції на рубежі Долина – Богородичне, займаються банальним ідіотизмом — поступово знекровлюються у безрезультативних лобових атаках. Навіть попри той факт, що вони підсилені залишками двох танкових БТГр зі складу 1-ї гвардійської танкової армії, їм не вдається просунутись до своїх колишніх позицій.
Після того, як передові підрозділи ЗСУ, які тут оперують, відкинули їх і від Долини, і з-під Богородичного, сенс цих атак узагалі був втрачений, адже ані в районі Пришибу, ані в районі Тетянівки противнику «стрибнути» за Сіверський Донець так і не вдалося.
Ворог нарощує системи ППО та РЕБ
На Бахмутському та Сіверському напрямках, а також у районі Волновахи та Донецька командування військ противника передбачає можливість завдавання ЗСУ високоточних і масованих артилерійських та ракетних ударів по місцях зосередження та розгортання угруповань своїх військ. Принаймні вже другу добу відзначається суттєве нарощування ним системи ППО в цих районах, а також систем РЕБ для придушення каналів управління ракетною зброєю.
Проте з технологічної точки зору все це має достатньо дивний вигляд. Оскільки в реальності перехопити керовані боєприпаси типу GMLRS (у модифікаціях М-30 або М-31) до РСЗВ M142 HIMARS навряд чи взагалі можливо. Я вже не кажу про керовані артилерійські снаряди до 155-мм гаубиць M982 Excalibur. У цьому сенсі російському командуванню залишається хіба що бігати навколо місць і районів зосередження своїх військ із сачками для полювання на метеликів.
На Херсонському напрямку противник підсилює оборону
На Херсонсько-Бериславському плацдармі командування військ противника продовжує вживати різноманітних заходів із перегрупування своїх сил та засобів з метою утримання своїх позицій. Це відбувається, зокрема, за рахунок підсилення окремих ділянок фронту додатковими підрозділами та ущільнення своїх бойових порядків.
Кілька днів тому мотострілецька БТГр (із танковою ротою) 64-ї мсбр зі складу 35-ї ЗВА була доправлена на плацдарм. Уже вчора ці мародери та ґвалтівники, що особливо відзначилися в районі Бучі, були зафіксовані на марші південніше с. Високе. Вочевидь, ця БТГр висувається в район північно-східніше Снігурівки.
У рамках цих же прагнень у районі смт Чаплинка, де розташований ТПУ угруповання військ «Юг» та передовий аеродром підскоку армійської авіації російських військ, противник продовжує зосереджувати сили та засоби задля збільшення рівня оперативності та інтенсивності вогневого впливу по передових підрозділах ЗСУ на Херсонському напрямку. Зокрема на аеродромі зосереджено три ударні вертольоти типу Ка-52, три ударні вертольоти типу Мі-28, два вертольоти вогневої підтримки типу Мі-24\35 та до п’яти одиниць вертольотів типу Мі-8\17.
Деталі вибухів під Джанкоєм
Не можу не зупинитися на деяких деталях кримської «бавовни» у районі Джанкоя. Так ось, десь за два дні до того, як там знову «трохи покурили», на залізничній станції «Азовське», де, власне, й трапився цей «прикрий недопалковий випадок», противник зосередив не тільки значну кількість артилерійських боєприпасів, а й «стволів»: до 4 самохідних гармат типу 2С7 «Піон», до 9 152-мм САУ типу 2С19 «Мста-С», до 6 одиниць 152-мм САУ типу 2С3 «Акація», до 6 одиниць 122-мм РСЗВ БМ-21 «Град», 2 одиниці дивізіонних рухомих пунктів розвідки та управління, 2 БМП, до 10 одиниць вантажного та спеціального транспорту.
Знищення цієї збірної артгрупи достатньо суттєво знизило рівень бойових спроможностей противника. Це достатньо позитивно для нас позначиться на ситуації в Південній операційній зоні. До того ж суттєві пошкодження залізниці та залізничної силової підстанції на основній тиловій магістралі противника в Південній операційній зоні буде додатковим бонусом.
«Переформатування» угруповань ворога
Командування військ противника почало «переформатування» своїх угруповань на Харківському та Слов’янському напрямках. У цьому контексті дві характерні інформації:
– триває «розтаскування» 144-ї мотострілецької дивізії на «проблемні» ділянки;
– недосформований 3-й армійський корпус вже отримав наказ щодо свого переміщення на окуповані території України для оперативного розгортання на визначеному напрямку.
Отже, щодо 144-ї мсд. Одна БТГр (ймовірно, зі складу 254-го мсп 144-ї мсд) та 2 артилерійських дивізіону 856-го сап 144-ї мсд розгортаються південніше Ізюма в готовності бути залученими на напрямку Дмитрівки або на ділянці Бражківка – Суліговка. Серед особового складу «новоприбулих» підрозділів точаться вперті плітки про «швидкий наступ на Слов’янськ». Найімовірніше, таку інформацію розповсюджує їхнє командування з метою «підтримання морального духу та підвищення рівня мотивації» особового складу.
А недоформований 3-й армійський корпус зс рф отримав наказ, починаючи з 20 серпня, розпочати завантаження та відправлення своїх частин та з’єднань на «український фронт» безпосередньо з місць свого формування та проведення бойового злагодження. Йдеться про полігони та навчальні табори у населених пунктах Муліно, Луга, Тоцьке Ростовської області.
Щоб зрозуміти, що таке 3-й АК, зазначу, що для перевезення залізничним транспортом заплановано 3954 одиниці озброєння, військової та спеціальної техніки, з них: 697 одиниць бронетанкового озброєння, 1780 одиниць автомобільної техніки, 537 одиниць техніки служби РАО, 309 одиниць техніки зв’язку та АСУ, 10 одиниць техніки служби РХБЗ, 309 одиниць інженерної техніки та 434 одиниці техніки служби тилу.
Командир корпусу — генерал-майор В. А. Белявський, який до цього «себе зарекомендував» на посаді першого заступника – начальника штабу 68-го АК Східного ВО. Цей корпус вважається стратегічним резервом, і наказ на його застосування має право віддати тільки гш зс рф.
Отже, «в діло» пішли як оперативні резерви на кшталт 144-ї мсд, так і стратегічні у вигляді 3-го АК. З огляду на це можемо констатувати, що у росіян «щось пішло не так».
