ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Сьогодні в Україні відзначається Міжнародний день молоді

Публікації Свята та річниці
Прочитаєте за: 5 хв. 12 Серпня 2022, 9:40

Заснувала це свято Генеральна Асамблея ООН 1998 року. У 2022 році в Україні вперше разом з усіма святкуватимуть День молоді у серпні, а не в червні, як це було раніше.

Довідково. Історія свята

Міжнародний день молоді був запропонований молоддю у 1991 році на І сесії Світового молодіжного форуму системи ООН у Відні. Форум рекомендував, щоб День молоді був оголошений для збору грошей, просування та підтримки Фонду молоді ООН у партнерстві з молодіжними організаціями.

Рішення про оголошення 12 серпня Міжнародним днем молоді було підтримано на І сесії Світової конференції Міністрів у справах молоді, що проходила в Лісабоні 8-12 серпня 1998 року.

29 липня 2021 року з метою підтримки прагнення української молоді до інтеграції у європейську спільноту, утвердження цінностей демократії та свободи, а також ураховуючи ініціативу молодіжних організацій та рухів, Президент України Володимир Зеленський установив в Україні День молоді, який відзначатимуть щороку 12 серпня в Міжнародний день молоді.

На віки вічні молодими залишаються українські юнаки та дівчата, віддаючи свої життя за рідну землю в борні з московською ордою

У «лихі» 90-ті «епітети» на кшталт «ми були іншими» люди старших поколінь часто адресували своїм дітям і онукам, не завжди розуміючи їх. Особливо діставалося їм від колишніх фронтовиків.

— Ми у ваші роки вже країну захищали,- казали сивочолі солдати. — А ви хіба спроможні на щось подібне?

Не знали й не відали діди, що мине не так вже й багато часу і на українську землю зі зброєю в руках прийдуть онуки й правнуки тих, з ким вони колись ділили в окопах останній шматок хліба. А шлях їм перепинять їхні онуки і правнуки, проливаючи кров за право бути господарями у власній хаті.

«Чому гинуть такі молоді хлопці?..»

Починаючи з осені 1945 року, жителі подільського села Яланець не отримали жодної похоронки на своїх синів, братів і чоловіків. Упродовж майже семи десятиліть солдати-яланчани поверталися до рідних домівок живими і здоровими. Навіть з так званої афганської війни всі хлопці повернулися неушкодженими, оминали кулі моїх земляків і в гарячих точках як на теренах колишньої радянської імперії, так і поза її межами. Але ця ідилія скінчилася 10 липня 2014-го року: цього дня до Яланця прилетіла звістка про загибель 20-річного Віктора Саванчука — сержанта-спецпризначенця, який брав участь у антитерористичній операції.

Віктор Саванчук

— Скажи, чому сьогодні в незалежній Україні гинуть такі молоді хлопці? І не десь за тисячі кілометрів од рідної хати, а на своїй землі? — питав мене зі сльозами на очах 85-річний дід Михайло — сусід хлопця.

Миколі Довженкові було лише 23. Він народився в селі на Одещині. У травні 2017 року юнак теж пішов до війська. На службу за контрактом. Служив у 28-й окремій механізованій бригаді ім. Лицарів Зимового походу — спершу на посаді сапера-розвідника, а потім — старшого стрільця. У хлопця були великі плани на життя. Він кохав свою дівчину, з якою мріяв одружитися відразу після перемоги. Не судилося. Навесні 2022-го в районі Красногорівки, що на Донеччині, теж був поранений. Хлопця встигли доправити до госпіталю, а врятувати життя — ні.

Микола Довженко

Ровесник Віктора і Миколи черкащанин Павло Добротворський не був військовослужбовцем: він координував діяльність громадської організації «Поклик Яру», яка проводила військово-патріотичну роботу серед молоді. І теж поклав свою молоду голову за рідну землю. Ось як відгукуються про нього його товариші: «Людина, яка продовжувала справу Євгена Коновальця, Василя Чучупаки, Юрія Горліс-Горського і ще багатьох відданих націоналістів. Він загинув за українське майбутнє. Він щиро вірив в те, що робив. Він був ідейником, якого наслідувала вся команда „Поклику Яру“ і ще багато людей. Він — схід сонця нашої Держави. Будь певен, Друже, твоя справа житиме і продовжуватиметься у серцях відповідальної молоді нашої країни».

Павло Добротворський

Я згадав лише трьох молодих українських хлопців, яких зжила з білого світу клята війна, розв’язана московським фюрером. Скільки за 8 років неоголошеної проти України війни полягло українців, яким ще потрібно було жити й жити, кохати і бути коханими, народжувати дітей і доглядати стареньких батьків? Скільки матерів, сестер, дружин виплакують очі? Скільки пам’ятників-обелісків, з яких дивляться-усміхаються молоді люди у військових одностроях, з’явилося на українських кладовищах?

Адже немає в Україні області, міста і району, вихідці з яких не воювали б з ворогом. Не всім судилося повернутися додому. Їх до останнього подиху виглядатимуть матері і дружини, а діти, підрісши, пишатимуться своїми батьками, життєві стежини яких виявилися короткими, як спалахи зірок.

«Майбутнє України у надійних руках…»

Події, що розпочалися на сході України ще у 2014-му, переконали найзатятіших скептиків, що молодь наша, як висловився один 88-річний дідусь, «у більшості своїй горою стане за Україну». Він мав рацію, оскільки вже тоді лави Українського війська, добровольчих батальйонів поповнили десятки тисяч молодих людей. Далеко не всі з них не те що уміли стріляти, а й навіть не бачили на власні очі того «калаша».

— Хлопці вчилися, як мовиться, на ходу, переймаючи досвід у більш досвідчених побратимів, — розповідав мені полковник Петро Потєхін, який зі своїми бійцями захищав Савур-Могилу. — Словом, військове ремесло більшість з них опановували, висловлюючись армійською термінологією, у максимально стислі терміни. Доля звела мене на війні зі справжніми чоловіками — високоморальними молодими людьми, готовими жертвувати власними життями заради інших. Наприклад, коли б не сержант Вася Кандела, ми би з тобою сьогодні не розмовляли: ціною власного життя він врятував моє…

Афінському полководцю Фемістоклу, під командуванням якого грецькі війська перемогли армію персів, належать слова: «Ми б загинули, якби не гинули». Відтоді пройшли тисячоліття. Але вони і сьогодні є актуальними для нас, українців. Сьогодні цей світ залишають наші сини, брати, батьки. У розквіті сил. Такою дорогою ціною, як і греки в сиву давнину, відстоюють вони нашу Вітчизну, її майбутнє, майбутнє своїх дітей, онуків. Народжених і ненароджених. Нас з вами. Вони — не ангели. Але так розпорядився Господь Бог, що для нас вони стали ангелами. Україна обов’язково переможе у цій неоголошеній війні. І прийдешні покоління обов’язково знатимуть ім’я кожного українця, який віддав своє життя за свою землю.

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас у Facebook
На Харківщині влаштували різанину ворожої інженерної техніки

На Харківщині влаштували різанину ворожої інженерної техніки

Оператори ударних дронів 57-ї окремої механізованої бригади «під ключ» знищують техніку, яку росіяни використовують для будівництва укріплень.

Безпекова угода між Україною і США підписана президентами Зеленським і Байденом

Безпекова угода між Україною і США підписана президентами Зеленським і Байденом

Президенти Володимир Зеленський та Джо Байден підписали двосторонню угоду про безпеку

На Краматорському напрямку ворог став застосовувати значно більше дронів

На Краматорському напрямку ворог став застосовувати значно більше дронів

Мова іде, як про ударні БПЛА «ланцет», так і про розвідувальні БПЛА, ударні та FPV-дрони.

росіянин застрелився від захоплення роботою українських дронарів

росіянин застрелився від захоплення роботою українських дронарів

Після того, як його товариша вразив FPV-дрон, окупант вирішив не чекати прильоту наступного і пустив собі кулю у голову.

Ворог атакує Кліщіївку, щоб обійти Часів Яр

Ворог атакує Кліщіївку, щоб обійти Часів Яр

Окупанти постійно атакують населені пункти Клішіївку та Андріївки для того, аби обійти з півдня місто Часів Яр і зайти в тил тамтешньому гарнізону.

Український FPV-дрон збив ворожий «Mavic» і полетів далі

Український FPV-дрон збив ворожий «Mavic» і полетів далі

В повітряному бою з ворожим розвідувальним безпілотником переміг FPV-дрон пілотів підрозділу «Чорний лебідь» 225-го окремого штурмового батальйону.

Захищаємо світ

00
00
00
ВАКАНСІЇ

Пілот БПЛА

від 25000 до 125000 грн

Одеса

Рота УБАК (37 ОБрМП)

Водій, водій-електрик, військовослужбовець

від 21000 до 27000 грн

Білгород-Дністровський, Одеська область

Водій-слюсаp, військовослужбовець

від 25000 до 125000 грн

Київ, Київська область

Головний сержант-командир установки в/ч А2800

від 23000 до 50000 грн

Радісне, Одеська область

Водій-зв’язківець, морська піхота

Яворів

Яворівський РТЦК та СП

Начальник складу

від 22000 до 22000 грн

Одеса

ВМС ЗС України