Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Очевидним є факт, що росія – держава-терорист, не лише стосовно України, а й інших країн.Вона вбиває мирне населення України, військовополонених, знищує цивільну інфраструктуру, збиває літаки міжнародних авіаліній, блокує роботу міжнародних місій, скоює інші жахливі воєнні злочини проти людства.
Країна-терорист, наразі блокуючи в портах українське продовольство, поставила на межу голоду майже пів мільярда людей на Близькому Сході, в Азії й Африці. Однак цивілізований світ досі намагається вести перемовини з терористом, зокрема, щодо розв’язання проблем світової продовольчої кризи через заблоковані рф українські порти.
Однак чи буде з цих перемовин результат та які ризики втягнення НАТО у пряме протистояння з російською вояччиною постають за рахунок ескалації з боку рф у Чорному морі? Та чому рф сама зацікавлена в «перемир’ї» і що хоче отримати від нею ж самою створеної світової продовольчої кризи?
Відповіді на ці та інші запитання – в ексклюзивному інтерв’ю для АрміяInform Андрія Клименка − експерта фонду «Майдан закордонних справ», головного редактора порталу BlackSeaNews, керівника Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.
− Наступного дня після підписання росією у Стамбулі угоди «Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів», нею ж самою було завдано ракетний удар по порту в Одесі.Чому, пане Андрію, цивілізований світ, який бачить цей ще один доказ того, що рф − міжнародний злочинець, веде перемовини з терористом замість того, щоб його знищувати?
− По-перше, ми маємо сказати, що насправді з п’яти місяців російської широкомасштабної військової агресії проти України за останні три місяці у світі почало дуже швидко змінюватися ставлення до російської федерації. Згадаймо, ще пів року тому в Європі ратували за те, щоб співпрацювати з росією, бо співпраця начебто мала зробити її більш цивілізованою. Однак світ побачив Ірпінь та Бучу (наслідки воєнних злочинів рф. – Ред.).
По-друге, нові й нові жахливі свідчення про воєнні злочини російських окупантів з’являються знову,вони додають нові й нові аргументи для того, щоб визнати рф державою-терористом. Я думаю, що обстріл росією одеського порту, коли й доби не минуло після підписання нею згаданої вами у Стамбулі угоди, є ще одним із аргументів, щоб визнати це. Я дуже на це сподіваюсь.
− Який вирішальний фактор впливає на західних політиків, на їхню зміну ставлення до росії: від бізнесового партнера до міжнародного злочинця?
− Вони дуже уважно дослухаються до громадянської думки своїх виборців. Для них це на першому місці. Коли подивимось соцопитування населення країн Заходу, побачимо, як швидко зростає кількість тих, хто на нашому боці. Настрій населення, настрій виборців у західних країнах, навіть у досить прагматичних, зокрема, таких як Франція або Німеччина, кардинально змінився. Понад 60 відсотків суспільства засуджує дії російської федерації. Тому я думаю ініціатива українських політиків, державних діячів, зокрема і Президента, і міністра закордонних справ, які вимагають, щоб перш за все Сполучені Штати Америки офіційно визнали росію державою-терористом, буде реалізована не в дуже віддаленому майбутньому.
− Які негативні наслідки очікують росію після офіційного визнання її державою-терористом?
− Це буде сильніше за всі санкції. Фактично статус держави-терориста означає, що будь-яка цивілізована країна не може мати з нею будь-яких відносин.Йдеться не про окремі санкції, а про те, що санкції будуть накладені на все, навіть на спілкування.
− Ви зазначаєте у своїх публікаціях, що в росії гостро відчувають зміни в міжнародних відносинах. рф сама втомилась від такої тривалої війни, на яку не розраховувала. Які вигоди вона намагається отримати, ініціюючи перемовини з деякими західними політиками та вдаючи «перемир’я»?
− Позиція всіх країн Заходу наразі полягає в тому, що ніхто принципово не може примушувати або рекомендувати, чи радити Україні вести перемовини з росією. Усі в один голос кажуть, що це виключно рішення України, і ніякого впливу ні на які дії української влади не може бути. І це дуже сильна позиція.
Я не виключаю, що якісь країни, окремі політичні сили, політики, а такі є у всіх демократичних країнах світу, можуть щось писати, радити, стосовно того, що з росією треба якось розмовляти. Наприклад, нещодавно президент Туреччини зробив відповідні заяви, що і путіна не треба ображати – мовляв, тоді він буде до всіх краще ставитись. А також наголосив про те, що його країна хоче дружити і з Україною, і з росією та припинити якнайскоріше війну.
Під час «технічних переговорів» стосовно експорту українського зерна була зроблена спроба включити в документи, які згодом були підписані сторонами, умову «припинення вогню». Але українська сторона, а це була переважно військова делегація, не дозволила включити це положення у проєкти документів. І саме обстріл одеського порту наступного дня після стамбульської зустрічі на високому рівні, на мій погляд, був демонстрацією роздратованості російської федерації. Мабуть, вони вирішили так: «Ах ви не захотелі подпісивать прекращеніє огня, вот і получайте ракети по одескому порту». Це їхня терористична логіка, їхній збочинний спосіб мислення та реагування. Вони вважають, що їхній обстріл примусить Україну йти на припинення вогню.
−Пане Андрію, чому ви вважаєте, що росія потребує припинення вогню саме нині, якщо ми бачимо, що вона веде наступальні дії?
− Для чого рф потрібне перемир’я? У росіян величезні втрати, їм не вистачає особового складу. Високоточна зброя Збройних Сил України знищує їхні склади з боєприпасами. Звичайно, їм потрібен час, щоб завершити загарбання нових окупованих територій у Херсонській, частини Запорізької, Луганської і навіть Харківської областей. Для цього їм бажано провести «спектаклі», які потім назвати «референдумами». Безперечно, вони хочуть, щоб у цей час там не було бойових дій. Треба ж показати, що створені якісь виборчі комісії, ділянки для голосування, що там народ у черзі стоїть… Для цього потрібне припинення бойових дій.
Насправді в них є величезна проблема з санкціями. Вплив санкцій за ці п’ять місяців усе більше проявляється у кожній сфері економічного життя російської федерації. Що я маю на увазі? Наприклад, як колишній інженер, я знаю, що на кожному заводі на складах є запас запчастин, комплектуючих виробів, матеріалів і всього того, чого потребує виробничий процес не менше ніж на три місяці. Уже минуло набагато більше часу, ніж три місяці, і на складах усе це закінчується. Тому росіянам потрібно переорієнтувати всю свою політику забезпечення виробництва з Європи, зі Сполучених Штатів Америки на Китай, який ставиться до цього надзвичайно обережно, а також − на інші країни Азії. Для цього теж потрібен час.Російські банки майже всі під санкціями. Потрібно знайти якісь нові банківські технології, банківські ланцюжки з іншими країнами, щоб мати змогу сплачувати за всі ці нові поставки.
Звичайно, росіянам потрібне припинення вогню, щоб «заморозити» ситуацію, щоб виграти час для такої переорієнтації у забезпеченні всієї їхньої промисловості й будь-якої іншої сфери російського економічного життя.
Є ще один важливий аргумент, чому рф нині надзвичайно вигідно затягнути переговорний процес у «сплячому» режимі перемир’я. Вони хочуть дотягнути до зими і роблять наразі все, що можливо для того, щоб зима в європейських оселях була холодною. За рахунок газового шантажу в росії розраховують на те, що населення, виборці європейських країн, які критично залежать від російського газу, будуть отримувати величезні «платіжки» внаслідок кардинального збільшення ціни на газ, і при цьому будуть мати в оселях холодні батареї. Росіяни розраховують на те, що європейське населення буде вимагати від своїх політиків негайного перемир’я.Вони вимагатимуть тиску на Україну, а також встановлення таких відносин із російською федерацією, якими вони були раніше. На думку росіян, якщо європейські політики на це не підуть, то це спровокує політичні кризи, відставки урядів, перевибори.
− Чому сталість політичного клімату в країнах-членах ЄС та НАТО, його стійкість до російських провокацій настільки важливі для України?
− Надання величезної фінансової допомоги Україні від країн ЄС потребує єдності Європейського Союзу. Давайте змоделюємо стандартну ситуацію, до прикладу, ЄС вирішує питання про надання зі своїх фондів чергових мільярдів допомоги українському бюджету. Для цього потрібно, щоб усі прем’єр-міністри або всі міністри закордонних справ мали мандат. Припустимо, що в якійсь із країн на цей час уряд у відставці.Замість міністра державу представлятиме виконувач обов’язків міністра закордонних справ. Його голос буде вже не той, який повинен бути, та не матиме ваги під час голосування в Європейському Союзі під час чергового раунду військової або фінансової допомоги Україні. Для росіян нині вигідні буд-які урядові кризи у країнах ЄС та НАТО. До речі, вони вміють їх створювати. Росіяни будуть намагатися цим користатися, розуміючи, що взимку їм буде легше заробити (компенсувати витрати на створення різноманітних криз у ЄС, а також втрачені прибутки від зменшення, з метою шантажу, обсягів поставки енергоносіїв. – Ред.).
− Наразі політики та експерти готують нас до «довгого шляху» до перемоги, тобто поки цей монстр упаде від втоми. Але є шлях «воєнної дипломатії», яку так полюбляє сама рф. ЗС України теж досить вдало його застосовують. До прикладу, звільнення острова Зміїний усунуло росію від міжнародних перемовин про вирішення проблеми заблокованого рф експорту по Дунаю. Яким чином західні партнери України можуть зробити використання інструменту «воєнної дипломатії» − сили, зброї більш ефективним?
− Я думаю, що спочатку буде ще один етап, коли західні партнери нададуть нам зброю з більшим радіусом дії. Поясню на прикладах. Нині Україна, завдяки тому що Збройні Сили звільнили острів Зміїний та завдяки наявності українських протикорабельних ракет, а також американських ракет «Гарпун», має змогу гарантувати майже на 100 відсотків, бо завжди є якісь випадковості, безпеку в морській акваторії з радіусом у 150 кілометрів від узбережжя Одеської області. А відстань від Одеси до Севастополя до головної бази військово-морського флоту російської федерації на Чорному морі становить 300 кілометрів.
Керченській міст, і ми всі це розуміємо, є основною головною військовою логістичною артерією росії, з якої йдуть потоком 24/7 ешелони з військами та озброєнням на південь України, на лінію фронту. Відстань до Керченського мосту від найближчої точки на лінії фронту, десь у районі Запоріжжя, теж сягає 300 кілометрів. Для того, щоб нам звільнити Крим, зробити його непридатним як для базування російського військово-морського флоту, так і подальшого переміщення російських військ, потрібні високоточні ракетні системи з дальністю трохи більше ніж 300 км. Я думаю, що це буде наступним етапом у нашій співпраці із забезпечення зброєю з боку країн Заходу.
Уже нині ми бачимо, як не дуже велика кількість 155-мм гаубиць й зовсім невелика кількість новітніх реактивних систем залпового вогню НIMARS та інших видів сучасного західного озброєння змінюють не тільки військову, а й політичну ситуацію. Вважаю, що наступним етапом співробітництва з країнами-членами НАТО, скоріш за все, буде постачання озброєння більш великої дальності.
− Що дає вам таку впевненість у позитивному прогнозі для України?
− Декілька днів тому, після зустрічі з Президентом України, з військовим командуванням, з українськими дипломатами, двопартійна група американських сенаторів з військового комітету Сенату США зробила публічну заяву. У ній вони гарантували, що звертатимуться до президента Америки Джо Байдена, щоб були надані Україні ракетні системи великої дальності. Ми повинні розуміти, що інші європейські країни НАТО, перш за все, які надсилають нам озброєння, зазвичай дивляться на Сполучені Штати та на Британію. Якщо це зроблять США, або зробить це першою Велика Британія, у нас буде потрібне озброєння в достатній кількості.
− Країни НАТО підтримують боротьбу України проти російського агресора сучасним озброєнням, санкціями, дипломатичним тиском тощо. Чи може це спонукати росію до провокацій проти самих країн-членів Альянсу за рахунок збільшення ескалації у Чорному морі?
− Поки російська федерація тим чи іншим чином не застосує зброю проти країни НАТО, Альянс не вступить у відкриту війну проти російської держави-терориста. А якщо вступить в дію п’ята стаття головної «натовської» угоди про галузеву допомогу. Що це може бути? До прикладу, якщо російська ракета чи снаряд прилетить до військового корабля країни НАТО. Я думаю, що такий ризик досить високий. У Чорному морі дислокуються військово-морські сили Болгарії, Румунії та Туреччини. Наразі трохи на південь від острова Зміїний відбуваються традиційні навчання НАТО Breeze. У них, окрім самої Болгарії, беруть участь Румунія і Туреччина та кораблі інших країн НАТО. Приблизно в той самий період у Болгарії тривають традиційні навчання, які відбуваються вже багато років. Ми ж розуміємо, що коли в безпосередній близькості один від одного в акваторії Чорного моря перебувають російські кораблі й кораблі НАТО, то завжди є ризики, що «щось полетить не туди». Особливо – у росіян. Таке неодноразово бувало навіть у Севастопольській бухті − під час військово-морських парадів російські ракети літали, як то кажуть, не туди.
Або може бути інша якась випадковість чи й не випадковість, якщо росія застосує зброю проти літаків. Як ми знаємо, над акваторією Чорного моря постійно працюють стратегічні американські й британські безпілотники. І в територіальних водах та поблизу узбережжя країн НАТО чергують пілотовані літаки країн НАТО. Підкреслюю, що НАТО не вступатиме у війну до завдавання ракетного чи артилерійського удару від рф по будь-якій з країн Альянсу.
Фото автора та ілюстративні фото з відкритих джерел
Ув’язнення отримали бойовики, які намагались «прорвати» оборону ЗСУ під Роботиним.
П’ять російських авіаційних ракет типу «повітря — земля», що не спрацювали під час запуску, виявили і знищили співробітники відділу вибухотехнічної служби поліції Сумської області.
Біля стели на в'їзді в Донецьку область були підняті прапори тих бригад, батальйонів і підрозділів Сил оборони, які боронять Донеччину від російського окупанта.
Окупаційні війська скинули на центр міста Миколаївка Донецької області 4 універсальні міжвидові плануючі боєприпаси «УМПБ-Д30СМ».
З початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну Офіс Генерального прокурора задокументував 16 837 злочинів проти національної безпеки. Також зареєстровано 128 718 воєнних злочинів росії.
Протягом доби на східному напрямку російська армії втратила 640 осіб, 8 танків та 16 ББМ.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…