Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Інструктор з тактичної медицини майстер-сержант Сергій — член команди, що навчає курсантів, які не мають жодного військового досвіду. Сертифіковані за стандартами НАТО воїни вчать нове покоління захисників базових піхотних навичок: як пересуватися на полі бою, використовувати зброю, облаштовувати позиції, користуватися засобами зв’язку й топографії, вміти надавати першу домедичну допомогу тощо.
Сергій розпочав службу у війську в 1992 році, 2009-го пішов на заслужений відпочинок за вислугою років, був у запасі. А коли розпочалася російська агресія, проходив службу за мобілізацією у складі одного з батальйонів територіальної оборони. Під час боїв за Іловайськ виходив з оточення під Старобешевим, боронив від ворога Луганщину.
У 2015-му звільнився через сімейні обставини, але через чотири роки знову повернувся до війська. Відтоді передає свій досвід та здобуті від іноземців знання новим поколінням захисників.
— Ми проходили спеціальні курси підготовки для інструкторів з британцями та канадцями, нині навчаємо людей за цими методиками. Від війни я не втомився — нині такий час, що не до відпочинку. Навчаємо військовослужбовців, щоб вони були добре тренованими, адже якість індивідуальної підготовки — це запорука успіху підрозділу, — говорить чоловік.
Сергій, згадуючи події 2014-2015 років, говорить, що ворожа пропаганда серйозно вразила населення Донецької та Луганської областей.
— З початком подій на Донеччині поліція часто переходила на бік так званої днр — були випадки, коли вони спрямовували нашу колону в бік позицій ворога. Наприкінці 2014 року, коли під час другої ротації ми прибули на Луганщину, то побачили, що там світогляд уже дещо змінився — приблизно 50/50 розділилися думки. Нині я бачу, що ті, хто тоді боровся за «рускій мір», вже зрозуміли, яка це зараза. Сьогодні дружини загиблих мобілізованих, яких забрали окупанти на «гарматне м’ясо», повідомляють ЗСУ місця зосередження військ ворога, — зазначає Сергій.
За його словами, якщо порівнювати підходи до підготовки військовослужбовців, які використовували в українській армії до 2014 року, й ті, що маємо нині, вони докорінно змінилися.
— Я пішов на пенсію у 2009 році — тоді підготовка велася за методиками радянського союзу. Ворог і сьогодні діє так само — я спостерігаю за їхньою тактикою, іншими речами. Ці статути вже давно застаріли.
А ті знання, які ми отримали від наших партерів з НАТО, коли вони проводили з нами заняття, — дуже корисні. Не обов’язково мати більше особового складу й техніки. Успішно бити ворога можна й потрібно вмінням, і українські воїни це довели. Росіяни ж, як завжди, воюють кількістю.
Я вважаю, що ворогу не потрібно змінювати щось у підготовці своїх військ: хай вони й далі наслідують свою совковщину — скорішою буде наша перемога, — говорить досвідчений інструктор.
