Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
До Сокирянської громади Буковини надійшло відразу 9 листів подяки за сміливість та самовідданість мешканців Сокирянщини, які стали на захист України та боронять українську землю на одному з напрямків фронту російсько-української війни.
Як розповіли журналістові АрміяInform у Сокирянській міській раді, ці листи були приємною несподіванкою для міського голови. Когось із цих хлопців він знає, адже проводжав підрозділ, коли він вирушав на передову, знайомство з кимось — ще попереду.
— У нас дуже специфічна громада, — каже міський голова Сокирян Василь Козак. — З одного боку — державний кордон із Молдовою, з іншого — Дністровське водосховище, і потрапити до нас можна лише через греблю. І у цій обмеженій із боків кордоном та водою території мешкає 37 тисяч людей, і майже всі всіх знають! Звичайно, хлопців 90-го року народження я не знаю, адже набагато старший, але знаю їхніх батьків. А тих, хто старший, знаю особисто. Приміром, є серед тих, про кого зараз надійшов лист, мій односелець Андрій. Він уже має досвід — воював в АТО. І тепер пішов добровольцем, хоча цілком міг залишитися вдома, адже на його утриманні — 86-річна мати. Є добровольці й серед інших.
Командир військової частини відзначив листами подяки вихідців із Сокирянської громади, які якнайкраще зарекомендували себе під час служби та в боях за ті кілька місяців, що перебувають у його підпорядкуванні. Це — Станіслав Р., Андрій З., Олександр П., Сергій М., Юрій М., Володимир І., Дмитро Т., Володимир Р. та Віталій Г. Їх, цих мужніх буковинців, які заслужили вдячність командування, дев’ятеро. Найстаршому — 49, наймолодшому — 22 роки. Це — вчорашні селяни, робітники та один журналіст. Хтось із молодших ще не встиг створити сім’ї, але на більшість удома чекають дружини й діти, причому переважно — по двоє дітей. І всі вони ще до 24 лютого жили мирним спокійним життям, аж поки клятий ворог не перейшов кордони України, прагнучи знищити нашу державу й націю як таку. За таких обставин ці чоловіки просто не змогли далі насолоджуватися цивільним життям, тож вдягнули військовий однострій та взяли до рук зброю.
У листах командування, зокрема, йдеться, що зазначені військовослужбовці чесно й сумлінно виконують свій військовий обов’язок із захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Боронячи нашу державу від рашистської навали, вони проявили себе відважними воїнами, які віддано захищають український народ.
Міський голова додає, що нині в міськраді готують листи подяки батькам і близьким цих мужніх воїнів, які він особисто вручить, завітавши до кожної сім’ї. А заразом — вивчить соціальний і морально-психологічний стан кожної з родин: можливо, комусь потрібна допомога. У будь-якому разі сім’ї захисників у громаді наодинці з проблемами не лишають і намагаються дбати про їхні життя й побут.
