«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Після початку активної фази російсько-української війни експозиції українських музеїв поповнюються великою кількістю різноманітних зразків одностроїв, нагород, військової техніки та інших речей, на яких розміщені геральдичні символи та емблематика війська загарбників. У них можна побачити символи сучасної російської ідеології, що побудовані на еклектичності знаків, вирваних із контексту різних епох, культур, традицій, ідей.
Хто, як не знавець геральдики, може розповісти, на чому стоїть мур так званої «великої держави російської»? Як можливо у 21-му столітті поєднати в одному монархію, радянщину, нацизм?
Щоб з’ясувати основи російської військової символіки, кореспонденти АрміяInform зустрілись у стінах Національного військово-історичного музею України з одним із авторів сучасної нагородної системи України, заслуженим художником України Олексієм Руденком.
— Нині, коли бачиш нарукавні емблеми або нагороди окупаційного російського війська, перше, що впадає в око, їхня недолугість та недовершеність. У чому причина?
— На відміну від сучасної військової символіки та української зокрема, російська символіка є геральдичним шмурдяком, поєднанням непоєднуваного з різних інгредієнтів. Їх детермінує те, що вони прагнуть всидіти на двох стільцях одночасно, а саме на імперській та радянській традиції одночасно.
З радянських часів назви військових частин не змінені. Дотепер в їхніх почесних найменуваннях вказуються нагороди радянського періоду, а військові частини носять імена політичних діячів того періоду. Наприклад, сумнозвісна 4-та гвардійська танкова кантемирівська ордена леніна, червонопрапорна дивізія імені ю. андропова або 10-та гвардійська танкова уральсько-Львівська ордена жовтневої революції червонопрапорна орденів суворова та кутузова добровольча дивізія імені маршала радянського союзу р. малиновського.
З іншого боку, головним символом збройних сил російської федерації є так званий військовий орел періоду царювання імператора Миколи І (1796–1855). Символічним є те, що він помер, дізнавшись про поразки російського війська в Криму (Кримська війна 1853–1856 років).
Також на нарукавних емблемах поєднуються абсолютно несумісні речі, як-от: «казачьї» нагайки, середньовічні мечі, сучасні види озброєння та шапка Мономаха. Таке поєднання є неприпустимим.
Як колись написав Лесь Подерев’янський в одному зі своїх безсмертних творів: «…забацане місце, куди рєдко ступа культура». Про теперішню російську геральдику краще і не скажеш.
— Невже це відобразилося і на системі державних нагород росії?
— Нагородна система рф є таким самим коктейлем абсурду. У ній також поєднуються сучасні нагороди з нагородами часів російської імперії. Варто нагадати, що прямого правонаступництва між російською федерацію та російською імперією не існує. І жодним юридичним документом не зафіксовано.
У нинішній нагородній системі росії відроджений орден Святого Георгія, який був частиною нагородної системи російської імперії. Крім того, відродили орден святого апостола Андрія Первозванного, який взагалі був династичною нагородою дому Романових.
Тобто, як сказав класик російської драматургії Александр Грибоєдов у комедії «Горє от ума»: «Xpіпyн, yдaвлєннік, фaгoт, coзвєздіє мaнєвpoв і мaзypкі». От характеристика, яка також демонструє всю абсурдність становища їхньої системи нагород.
— Як тут не згадати один із символів путінської росії — георгіївську стрічку. Звідки беруть початок божевільні перегони з георгіївською стрічкою?
— Так звана георгіївська стрічка також є досить цікавим поєднанням різних непоєднуваних епох. Свого часу катериною ІІ у 1769 році було засновано вже згаданий орден Святого Георгія. Орденську стрічку назвали «дим і полум’я» в значенні поєднання жовтого кольору, що символізує вогонь, та чорного, який відповідно символізує дим. Згодом, вже у 1943 році, під час створення ордена Слави звернулись до популярної, хоча й забороненої царської нагороди. Нагадаю, що в радянській армії дозволялось носіння георгіївських хрестів, попри скасування нагороди у 1917 році.
З початком епохи «победобесія» у сучасній росії створили імперсько-радянський покруч під назвою «георгіївська стрічка» і почали його використовувати як флешмоб підтримки політики рф на чолі з владіміром путіним. І цією стрічкою росіяни хочуть продемонструвати, що вони є нащадками російської та радянської імперій. Знову-таки повторюся, що прямого правонаступництва між цими державними утвореннями немає. Символ відкритого вторгнення в Україну літера «Z» так само зображується у вигляді вже згаданої георгіївської стрічки.
— І досі не зрозуміло, як уживаються в поєднанні дві ідеології: російської імперії і радянського союзу? Ми бачимо це на шевронах, а як пояснити їх значення?
— Всі ці зірки в поєднанні з двоглавими орлами — це дві незіставні, ворожі схеми: імперська росія і радянський союз. У росіян все це з’єднано в одне. Якщо ви побачите типовий зразок прапора військової частини збройних сил російської федерації, то в центрі там двоглавий орел, а в кутках чотири радянські зірки.
І це страшна річ. Імперський синдром антикомуністичний і комуністичний з’єднані в одне. Вони в результаті дали світові страхітливий покруч під назвою «рашизм».
Символіка нашого противника — це дуалістична символіка рашизму.
А я ще кажу про кодові позначки на їхній техніці у вигляді «V» і «Z». Ми аналізували, чому вони з’явилися, і маємо лише одне пояснення: радянський союз хоч і виграв Другу світову війну, захоплювався естетикою Третього рейху, багатьма ідеями гітлеризму. Вони, радше за все, мріяли: як би це примірити на себе.
І вони знайшли можливості в цих «V» і «Z». Все належить до символіки, яка була притаманна німецьким збройним силам Третього рейху.
Там немає нічого російського або радянського. Але їм хотілося ще і це на себе приміряти. Тому з ідеологічної точки зору це ще гірше. Це поєднання крайньої форми монархізму, комуністичного панування і нацистських ідей. І все з’єднане у візуальне відображення у символіці та в однострої.
Усі ці безкінечні георгіївські стрічки, знаки, зірки з двоглавими орлами — все це свідчить… Вся ця ідеологія — це айсберг, а це поєднання — верхівка айсберга.
Ми вважаємо, що нам вдалося створити антипод. І це засвідчує, що Україна — демократична держава, що Збройні Сили України б’ються за свою землю з агресорами і терористами.
