Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Уже не одне десятиліття «обкатка танками» є одним із основних елементів занять з морально-психологічної підготовки воїнів. Зазвичай його проводять на початку служби військовослужбовців. Воно викликає багато емоцій та додає впевненості у своїх силах вчорашнім школярам та безвусим юнакам, які вперше в житті, випірнувши з-під сталевої громадини, кидають в неї гранату, святкуючи в такий спосіб психологічну перемогу і над собою, і над танком!
Звісно, що такого формату заняття ніколи не викарбовується з пам’яті. Але в мирний час людина не здатна тривалий час замислюватися над його великим значенням, мовляв, «обкатали та обкатали», – це ж просто звичайний армійський іспит, який я витримав…
Нині ж усе по-іншому й немає жодних гарантій, що вже завтра в реальному, а не в навчальному бою, ти не опинишся під багатотонною рашистською бронетехнікою, яку разом із екіпажем тобі не тільки треба витримати над собою, а й знищити гранатою та автоматним вогнем.
Безперечно, це добре розуміють військові, які, після оголошення воєнного стану у лютому поточного року, поповнили лави школи морської піхоти.
Вони прибули на визначене для проведення занять місце рано вранці. Чоловіки не безвусі, їм не 17-18 років від народження, а 30-40-50… За їхніми плечима багатий життєвий досвід та трудовий стаж у різних організаціях та підприємствах державної та приватної форм власності. Обличчя зосереджені та не видають особливих емоцій. Люди добре усвідомлюють, у який період служать, та знають своє місце у строю під час війни.
Сонце ще не стало припікати, у повітрі пахло вранішньою літньою прохолодою. Без зайвих розкачувань та перекурів морпіхи одразу стали рити окопи для стрільби лежачи, глибоко втикаючи штик саперної лопатки в пухку землю. Десь за 20 хвилин укриття були готові. Інструктори дали воїнам невеличкий час на перепочинок. Вони присіли, перевели подих, згадали минуле та своїх рідних і близьких. Згодом – шикування та інструктаж по заходах безпеки. І от на горизонті з’явився справжній бойовий танк Т-80 вагою у понад 40 тонн.
В одній руці – автомат, в іншій – імітаційна граната, і морпіхи групами займають свої місця в окопах, виритих у два ряди. Укриття не бетонне, а земляне, розміри окопу невеликі. Ногами розташовуєшся у бік танка. Страх, звісно, є: а раптом щось стане непередбачене, і броньована машина зачепить тебе своєю гусеницею?
Ну ось почувся шум моторів, і Т-80, повільно набираючи швидкість, вирушив у бік першого військовослужбовця. «Обкатали» одного, другого, третього, десятого морпіха… Їхнє місце зайняли інші. Заняття набирало обертів. Окопи на деякий час вивільнялись і знов заповнювались захисниками України. Земля сипалась на їхню голову та за комір куртки. Навколо – запах диму та солярки. «Не можу, щось боязко мені», − трохи було не витримала психологічного навантаження перед гуркотом сталевої махини одна із жінок-військовослужбовців. «Терпи, ти впораєшся, все буде гаразд», − заспокоював її інструктор. Танк наступав, і жінка терпіла, втискаючись всім тілом у землю. А потім, як і всі, піднімалась з окопу та кидала в корму танку гранату та вела по техніці вогонь з автомата.
Потрохи заняття добігло свого логічного завершення. Головний підсумок – ніхто не спасував перед труднощами та багатотонною сталевою громадиною.
Так, військовослужбовці школи морської піхоти не усміхались та не захоплювалися собою та своєю холоднокровністю перед небезпекою. Час не той та і вік уже теж у них не юнацький. Але із завданням вони впорались на «добре». Про що повідомив один із керівників заняття офіцер із позивним «Філін».
За його словами, «обкатка танком» − це один із елементів комплексних занять з психологічної підготовки морських піхотинців. Мета такого тренування на стійкість очевидна. Адже у країні вже майже п’ять місяців триває повномасштабна війна з російськими агресорами. Українські воїни б’ються на смерть за кожний клаптик рідної землі з підступним ворогом. А в бою, як відомо, трапляються різні непередбачені ситуації.
− Доки ми не перебуваємо безпосередньо на передовій, треба використовувати цей час із максимальною ефективністю для військовослужбовців. Та ж «обкатка танком» проводиться не задля того, аби розповісти людині, як їй правильно лягти під гусеничну техніку. У цього заняття зовсім інша головна мета – подолати страх перед величезною технікою. І не просто подолати та пересидіти в окопі, чекаючи коли танк проїде над тобою, а й вміти знищити його та ворожий екіпаж, − підкреслив офіцер морської піхоти.
До «обкатки танком» долучались всі: чоловіки та жінки: стрільці, водії, медсестри та бухгалтери. Адже, як наочно підтвердив досвід оборони Маріуполя, під ворожим вогнем може опинитися кожний. І саме тоді на перший план виходить готовність всіх без винятку військовослужбовців не перетворитися на мішень для противника: їхня здатність убезпечити себе, знищити ворога та рятувати побратима.
Як розповів офіцер із позивним «Юрист», крім відпрацювання питань, спрямованих на досягнення людиною психологічної стійкості, із «штормовими беретами» постійно відбуваються заняття з вогневої, тактичної, інженерної підготовки, тактичної медицини.
− Наша головна мета – надати воїнам максимальну кількість знань, що знадобиться їм під час виконання бойових завдань із захисту територіальної цілісності нашої держави, та зробити все можливе, аби вчорашні цивільні люди були фізично й психологічно готові до будь-яких важких умов, з якими можуть зіштовхнутися на війні. І найголовніше, щоб вони залишилися живими та водночас виконали покладене на них завдання, яким би складним воно не було. Бачимо, що люди до нас прийшли високо мотивовані та готові битися за свою країну. Тож віримо в них і в нашу спільну Перемогу над російськими агресорами! – наголосив офіцер.
На знімках: під час занять з «обкатки танком».
Фото автора.
