Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
АрміяInform уже повідомляла, що заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ Андрій Зелінський став головою Наглядової ради Українського ветеранського фонду.
Нічого дивного в обранні військового капелана на таку доволі відповідальну посаду немає. Отець Андрій давно став знаною й публічною персоною не лише серед військових, а й в українському суспільстві загалом. Він є викладачем програми «Етика-Політика-Економіка» Українського католицького університету (УКУ), викладачем Інституту лідерства та управління УКУ, лектором та членом Ініціативної групи й Наглядової ради Української академії лідерства. Військовий капелан ветеранський рух знає не з розповідей і чуток. І як він сам ставиться до такого повороту долі — цікавило передусім. Днями Андрій Зелінський завітав на гостини до АрміяInform.
— По-перше, для мене це унікальна й серйозна можливість допомогти ветеранам, — зазначив на початку розмови Андрій Зелінський. — Люди, які запропонували мені увійти до Наглядової ради, мабуть, врахували мій певний досвід роботи з ветеранами. До слова, багатьох ветеранів війни я знаю з 2014 року, коли вперше виїхав у район бойових дій. І я веду мову не лише про якусь підтримку, а про інституційну організацію цієї підтримки, про певну стратегію підтримки державою українських ветеранів.
Потрібно пам’ятати, що в контексті повномасштабної російської агресії кількість людей, які пройшли і пройдуть горнило війни, значно збільшиться. Їм доведеться інтегруватися в мирне життя, підіймати з руїн міста й села та будувати вільну квітучу країну. Самотужки їм важко буде адаптуватися до мирного життя. Тому, маючи певний досвід, я із задоволенням прийняв запрошення до Наглядової ради, аби долучитися до роботи з ветеранами.
— Яка в конкретному випадку місія вашої Наглядової ради?
— Наглядова рада це той орган, завдання якого — забезпечити ефективне функціонування Українського ветеранського фонду. Її діяльність регулюється відповідними нормативними документами, Положенням про Український ветеранський фонд і, власне, про Наглядову раду, де зазначено що до її складу мають входити три представники Мінветеранів, три — від громадських організацій і три — від іноземних партнерів розвитку.
— Потрібно розуміти, що ви, отче, в Наглядовій раді не лише як військовий капелан з досвідом, а й представник громадської організації «Життя після війни»?
— Саме так (усміхається). Але насамперед повторюся, в мені побачили людину, яка має певні знання, вміння організувати роботу у ветеранському середовищі.
— Фонд — бюджетна установа, яка є розпорядником коштів платників податків. Як буде забезпечуватися прозорість використання коштів?
— Прозорість — одна з ключових функцій діяльності Наглядової ради. Рішення, які стосуються розподілу коштів на рівні формування стратегії діяльності Українського ветеранського фонду з передбаченими бюджетними витратами, мають проходити обговорення й затвердження з боку Наглядової ради. Тут прозорість гарантується тим, що склад нашого органу дуже різноманітний і вирішального впливу ніхто немає. Наглядова рада поєднує людей із різних сфер, які добре знають, хто такі ветерани й добре розуміються на принципах адміністрування та ефективного менеджменту. Разом з тим їх об’єднує головне завдання — забезпечити ефективну підтримку українському ветерану.
Зазначу лише, що до Наглядової ради входять партнери з розвитку: Перший секретар Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні, Перший секретар, регіональний радник з питань конфліктів Посольства Великої Британії в України та голова Представництва НАТО в Україні. Це дуже авторитетні особи, які розуміються на організаційних питаннях щодо роботи з ветеранами. Ба більше, вони готові лобіювати наші інтереси на міжнародних майданчиках, що для нас дуже важливо.
Представники від Міністерства у справах ветеранів — це люди з бойовим досвідом, які провели велику кількість часу на фронті.
— Який існує механізм отримання підтримки для ветерана?
— Є річна стратегія Фонду, а отже, бюджетні надходження передбачають планування діяльності заздалегідь. Відповідно всі охочі мають можливість отримати доступ до інформації про те, які проєкти плануються на поточний рік. До того, як план діяльності Фонду оприлюднять, його опрацьовує Наглядова рада. Тому механізм вибудовується таким чином: вивчаються потреби, формується стратегія на рівні Українського ветеранського фонду, пропонується на розгляд і затвердження Наглядовій раді. Вона, розглянувши і затвердивши, дозволяє її оприлюднення — і тоді всі охочі ветерани отримують доступ до інформації на інформаційних ресурсах Фонду.
Далі затверджується процедура, яка передбачає створення комісії, що розглядає кандидатури для отримання державної підтримки. Тобто Наглядова рада бере активну участь у процедурах, які передбачають розподіл коштів для того, аби забезпечити контроль і прозорість самого процесу.
— Чи схвалено вже бодай один проєкт підтримки ветеранів?
— Хочу наголосити, що кожна мрія потребує ресурсу. Мрія про українського ветерана, який, здобувши певний досвід на полі бою, далі продовжує боротися за Україну в мирному житті — чи то в бізнесі, чи у сфері освіти, медицини — потребує ресурсу. Нам про це потрібно постійно пам’ятати, щоб не існувати на якомусь ідеалістичному й далекому від реальності рівні. Отже, мрія потребує ресурсу. Український ветеранський фонд про це говорить дуже голосно, й Наглядова рада його підтримує.
Водночас ми повинні розуміти, що наша країна проходить надважкі часи випробування, й лінія фронту не лише на передовій, а й в економіці, міжнародних відносинах, інформаційній сфері. Тож, враховуючи важку економічну ситуацію, ми можемо залучати до підтримки ветеранів благодійні організації та наших партнерів з-за кордону.
На сьогодні ми маємо чимало ветеранів, у яких був свій успішний бізнес, але в умовах війни вони втратили його. Є ветерани-переселенці, бізнес яких залишився на окупаційних територіях і нині вони його готові відродити в інших регіонах країни. Ось на підтримку таких ветеранів війни й був спрямований перший проєкт допомоги.
— Що на порядку денному нині в Наглядовій раді фонду?
— Передусім ми ще лише завершуємо процес свого формування. Положенням про Наглядову раду передбачені певні бюрократичні процедури.
По-друге, працюємо над стратегією, але в умовах війни її дуже важко сформувати. Та це не змінює нашої місії — підтримка українського ветерана. Це дуже важливо, що представники Українського ветеранського фонду й Наглядової ради готові конкретно відповідати на виклики сьогодення. Адже існує спільна команда з різними можливостями і спроможностями, але з відданістю справі й чітким розумінням, чого ми насправді хочемо.
— Дякую за розмову. Успіхів вам у підтримці наших ветеранів.
