Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
В іноземних фахових та загальнодоступних виданнях усе більше з’являється публікацій щодо українського досвіду відбиття російської агресії, перспектив розвитку ситуації навколо України та висновків, які доцільно взяти «на озброєння» арміям країн світу. Ми зробили короткий огляд поточних оцінок зарубіжних фахівців щодо зазначеного питання.
У нещодавній публікації BBC News зібрані оцінки деяких результатів бойових дій на сході нашої держави. Західні військові експерти вважають, що захоплення Лисичанська та Сєвєродонецька хоч і може розглядатися як частковий успіх російської армії, проте його було досягнуто ціною величезних зусиль і жертв. І вони жодним чином не гарантують перемоги у війні проти України.
Представник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) з Великої Британії Ніл Мелвін з цього приводу пише: «Це тактична перемога росії, досягнута величезною ціною… Для того, щоб досягти успіху, їм знадобилося 60 днів − це дуже повільно».
Його колега по роботі в RUSI Майкл Кларк у інтерв’ю газеті Times висловив аналогічну оцінку: «Хоча (армії рф. — Ред.) вдалося досягти успіху, їй не вдалося створити котел і вона була зношена більше, ніж українці».
Професор стратегічних досліджень університету Сент-Ендрюса Філліпс О’Брайан дає високу оцінку українським воїнам: «Завдяки українським оборонним діям росіянам постійно доводиться йти в лобовий наступ проти підготовлених і добре забезпечених захисників. Це саме те, що потрібно українцям, щоб виснажити російські сили».
Російський опозиційний політик Михайло Ходорковський відверто «пройшовся» по реаліях озброєння російської армії: «армата (російський танк. — Ред.) — тільки для параду. Новинки, якими хвалилися путін і шойгу, не беруть участь у „денацифікації“. Замість них використовують радянські танки, бронемашини та системи залпового вогню, що передбачають архаїчні методи війни та величезні втрати. Шойгу заявляв, що в армії майже 71% нової зброї. Але до України воно не доїхало. Куди поділися „зірки“ військової модернізації? З’ясовується, що вони не готові до справжньої війни. „армата“, створена саме для боїв у міській забудові, виявилася занадто дорогою і залежною від іноземних комплектуючих. Для Т-90 елементарно не вистачає запчастин. Давно розпіарені „сармати“ тільки нині почали випробовувати, а знамениті торпеди „посейдон“ досі нема на що встановлювати. чеченські ж „чаборз-3“ та „чаборз-6“ (тактичні баггі. — Ред.) добрі для мемів, але не для бойових дій на реальних полях битв».
Як наслідок, бойові втрати рф після 4,5 місяців війни перебувають на рівнях, з якими сучасна росія ще не стикалася. Ресурс «Ранок лютого» пише, що на цьому фоні росія переглядає свої військові витрати у бік збільшення. Так, у січні-квітні на національну оборону було витрачено близько 1,6 трлн рублів із запланованих 3,85 трлн. У цьому весь федеральний бюджет на 2022 рік становить близько 26 трлн.
Якщо обраний у березні-квітні темп витрат збережеться − по 500 млрд на місяць замість середніх 300 млрд на місяць − то до кінця року стаття «Національна оборона» цілком може вийти на рівень 5-5,5 трлн, або 19%-21 % федерального бюджету. Навіть якщо це й станеться, російські збройні сили вже не зможуть відновити свій потенціал у найближчому майбутньому − це не дозволить зробити оборонна промисловість.
Виникає запитання щодо подальших планів рф. З цього приводу процитуємо оцінку на недавньому брифінгу офіційного представника Пентагона: «У заявах президента путіна було дуже ясно, якими є його цілі в Україні. Що являє собою підпорядкування України у військовому та політичному відношенні, щоб Україна не була незалежною, суверенною країною. Конкретними військовими цілями були, як я сказав на початку, просування до Києва, повалення уряду та встановлення його контролю».
Згідно з оцінками американського оборонного відомства, у путіна політичні цілі залишилися попередні, змінилися конкретні військові цілі, оскільки вони зазнали невдачі в цьому початковому етапі.
Більшість експертів поділяють позицію, що російсько-українська війна − це перше за останні десятиліття велике зіткнення на суходолі між двома арміями, оснащеними передовим озброєнням. Відповідно її уроки докорінно змінюють розуміння сутності сучасних сухопутних конфліктів.
Наприкінці травня очільниця міністерства армії США Крістіна Вормут (міністерство, яке опікується сухопутними військами ЗС США. — Ред.) сформулювала основні уроки з війни в Україні. На її думку, невдачі російської армії в реальній бойовій обстановці підтвердили критичну важливість ефективності командування, підготовки, рівня дисципліни та матеріально-технічного забезпечення під час тривалих збройних конфліктів. Вона також наголосила, що армії в сучасних умовах необхідно знижувати рівень радіоелектронної помітності, захищатись від сучасних дронів, утримувати боєприпаси та відповідний оборонно-промисловий потенціал.
З огляду на війну проти України у світі намагаються робити висновки щодо забезпечення національної безпеки та оборони на більш віддалену перспективу. Полковник армії США у відставці та дослідник корпорації RAND Девід Джонсон з цього приводу пише: «Перше спостереження, яке можна зробити за підсумками війни в Україні, полягає в тому, що сучасні бойові операції не обов’язково короткі. Необхідно фундаментально переглянути підхід США до ведення воєн, який виник після закінчення холодної війни, згідно з яким американські технології, котрі використовуються найкращими професіоналами, зроблять війни короткими і такими, що ведуться з мінімальними втратами.
Генерал-лейтенант ЗС США у відставці Девід В. Барно та доктор Нора Бенсахель (представляють Школу перспективних міжнародних досліджень Джона Гопкінса та Центр стратегічних досліджень імені Філіпа Меррілла) також оприлюднили своє бачення уроків російсько-української війни для оборони США: «…несподівана конвенційна війна в Європі ставить під сумнів глибоко вкорінені уявлення про війни майбутнього.
Бойові дії в Україні виявили щонайменше п’ять нових уроків, які армія США має засвоїти, щоб адекватно підготуватися до бойових дій майбутнього. Армія має визнати, що вона зможе зникнути на полі бою; усвідомити, що її гелікоптери можуть бути неефективними в майбутніх конфліктах високої інтенсивності; спланувати, як продовжувати воювати при важких бойових втратах; як також підтримувати та розширювати взаємодію з іноземними арміями.
З 24 лютого російські сили в Україні виглядають, немов яскраві метелики у світовому ентомологічному альбомі. Потік розвідданих із відкритих джерел − величезна кількість повідомлень у соціальних мережах, фото зі смартфонів, відео з комерційних безпілотників і недорогих комерційних супутникових знімків − виявив точне місце розташування російських військових сил і безпрецедентно в історії воєнних дій.
Армійські підрозділи значною мірою залежать від складної логістики, яка проходить через зарубіжні перевалочні бази та доставляється довгими транспортними колонами, часто з використанням незахищених комерційних ланцюжків постачання.
Війна в Україні порушує дуже серйозні питання про те, чи можна і з якою ефективністю використовувати гелікоптери на сучасному полі бою. Необхідно вкладати більше коштів у витрачені безпілотники та баражувальні боєприпаси для розвідки, спостереження та ближньої підтримки з повітря, а також ширше використовувати літаки».
«Приголомшливі втрати військ і матеріальних засобів стануть неминучою характеристикою будь-якого майбутнього конфлікту високої інтенсивності. Це означає, що армія повинна зрозуміти, як пережити важкі втрати у живій силі, літаках і бронетехніці, продовжуючи водночас ефективно воювати. Оскільки війна в Україні переходить у тривалі бої на виснаження, вона залишиться нагадуванням про те, що армія майбутнього має бути здатна боротися і перемагати з потенційно непосильними втратами.
Одна з причин успіху України полягає в допомозі американських військових. Зокрема, у посиленні українських Збройних Сил після тимчасової російської окупації Криму у 2014 році. Ця діяльність передбачала навчання як звичної, так і нетрадиційної тактики, використання передової американської зброї, а також підвищення кваліфікації офіцерського та сержантського складу», − йдеться в повідомленні американських експертів.
Фото з інтернету
