Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Упродовж місяця, до 7 серпня, мешканці та гості Вінниці можуть знайомитися з унікальними артефактами з Херсонщини, представленими на виставці «Лендарт і археологія: Україна — Литва». Експозиція, підготовлена організаціями з Херсона — Центром культурного розвитку «Тотем» і «Культурним центром Україна-Литва», презентується у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Представлені артефакти належать до знахідок Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, яка з 2016 року щороку проходила в Тягині Херсонської області.
Довідково. Городище й місце фортеці Тягинь — це пам’ятка археології (ХIV-ХVII ст.) національного значення, розташована на правому березі Дніпра біля села Тягинка Бериславського району Херсонської області. Фортеця була збудована на початку XV ст. на межі польсько-литовських володінь і ймовірно була митним пунктом Великого князівства Литовського. Вперше досліджували цю історичну місцевість у 1914 році. У радянські часи увага приділялася переважно вивченню на Херсонщині слідів древніх і античних часів — скіфських курганів, старогрецьких поселень. А от середньовічна історія півдня України тоді старанно замовчувалася. Вважалося, що в ті часи тут не було значущих поселень, а були лише дикі степи, де випасали худобу кочові племена.
Крок за кроком фахівці експедиції розкопували стіни давньої фортеці. Встановлено, що за плануванням вона належить до трикутних Константинопольського типу, площею 0,73 га. Її було зведено з частково обробленого вапняку. Серед тисяч знахідок експедиції, які відновлюють справжню середньовічну історію Півдня, — литовські артефакти, монети часів Улусу Джучі, Кримського ханства й Польщі.
Є й кілька унікальних артефактів, яких на території України ще не знаходили. На жаль, до Вінниці змогли привезти лише кілька предметів, інші експонуються в Археологічному музеї НАНУ в Києві і, за відповідними законами, не можуть бути звідти вивезеними нікуди.
— Найціннішою знахідкою, представленою у Вінниці, є залізна булава XV ст., символ української влади й державності, який було знайдено у 30-ту річницю Незалежності України. Це перша така знахідка на всьому Чорноморському узбережжі, — розповіла Світлана Біляєва, начальник Південної середньовічної експедиції, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ. — Також ми привезли вапнякову плиту з геральдикою, характерною для християнських родів литовського походження, вапнякове ядро та уламок бомбарди XV ст. Презентуємо й аналоги металевих хрестоподібних накладок на литовські шкіряні торби. Усі ці артефакти доводять, що на теренах Херсонщини у середньовіччя жили православні українці, які тікали сюди від гноблення з інших регіонів. Тягинь є символом української ранньої цивілізації, нашої віри, культури та спільної історії з Литвою та іншими європейськими народами. І ці відомості стовідсотково спростовують твердження росіян про те, що ці землі були заселені кочовими османськими племенами.
Тягинь — це історія України та Литви, невідома багатьом українцям. І одне із завдань херсонських археологів і волонтерів, які долучаються до організації розкопок, донести її історію загалу.
— Я хочу відкопати всю фортецю і відновити її настільки, наскільки це можливо, музеєфікувати її та створити там туристичний об’єкт, — прокоментувала Наталія Бімбірайте, голова правління ГО «Культурний центр Україна — Литва». — А друга моя мрія — щоб ця частина історії увійшла до підручників. Це важливо, тому що кожна знахідка експедиції, яка офіційним шляхом виймається із землі Херсонщини, підтверджує й повністю руйнує міфи російської пропаганди про так звану новоросію, про те, що до приходу російських царів, які нібито у XVIII ст. принесли сюди цивілізацію, ці землі були дикими, і про те, що «Херсон — ісконно русскій город і город русской слави». Насправді наші люди тут жили завжди. І вся наша зібрана колекція, описана вже у двох наукових монографіях, повністю спростовує цю брехню.
Варто зауважити, що за 6 років знайдені експедицією артефакти жодного разу не були показані у Херсонському краєзнавчому музеї, адже ним і досі керує колаборантка Т. Братченко. А врятувало цінні знахідки від передачі окупантам лише те, що їх вивезли в Київ буквально за кілька днів до повномасштабного вторгнення росії на Херсонщину.
А особливу атмосферу виставки створюють роботи українських і литовських художників лендарту, серед яких — чотири автори з Вінниці. Натхнення для своїх робіт автори знайшли під час археологічних експедицій у Тягині (Україна, 2021 рік) і в Акмянє (Литва, 2022 рік).
Фото автора
