Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
У бою за Батьківщину поблизу Мар’їнки загинув одесит Павло Челядник, який служив у батальйоні «Айдар» санітаром-стрільцем.
Церемонія прощання із захисником відбулася біля 59-го будинку офіцерів м. Одеса. Провести в останню путь Героя прийшло чимало людей: батьки, родичі, друзі, сусіди. Ніхто не стримував сліз, для кожного це непоправна втрата.
До повномасштабної війни Павло працював юристом-моряком.
— Він завжди був усміхненим і випромінював особливе сяйво. Скрізь, хоч би де він був, навіть у продуктовому магазині, коли казав «здрастуйте» й усміхався, ніхто не залишався байдужим. Паша був наполегливим. Чого хотів — досягав. Коли почалась війна, Павло з третього разу потрапив у військкомат, бо його не брали. Завжди заряджав позитивом людей навколо. А ще він був таким щирим, допомагав усім. Патріот з дитинства, — згадують його друзі та родичі.
Серед тих, хто сьогодні проводжає в останню путь Героя, і його сусіди.
— Такий він славний хлопчина був. Два інститути закінчив, ніяких проблем з ним не траплялося. Як почалася війна, каже матері на наступний день: «Мамо, я йду захищати Батьківщину». Добровольцем пішов. Хороша дитина. Ніколи не забудемо нашого Пашу, — розповідають сусіди.
Жінка, у якої на очах виріс захисник, також ділиться спогадами:
— Паша захищав Батьківщину, захищав нас, і пішов. У нього статна сім’я, не те що там… за грошима побіг чи щось таке, вкрасти телевізор або холодильник, як ці орки. Він — справжній захисник. А я навіть не знала. Допомагала всім, а йому не встигла, — не стримуючи сліз, говорить подруга матері Героя.
Після прощання, за військовим ритуалом, труну загиблого покрили Державним Прапором України. Поховали захисника на Другому Християнському кладовищі Одеси.
Ми вклоняємося із шаною кожному, хто стоїть на захисті України, хто жертвує своїм життям заради боротьби зі злом, яке вчиняє геноцид українського народу.
