Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Нещодавно в одному із телевізійних сюжетів німецького новинного телеканалу N-tv про роботу українських саперів «засвітилася» доволі цікава зброя. А саме – протитанкова міна спрямованої дії PARM (Panzerabwehrrichtmine) у версії DM22.
Ця міна виготовлялася у Німеччині у другій половині 90-х років і є оновленою, потужнішою версією попередниці – DM12. Ззовні DM22 нагадує протитанковий гранатомет, змонтований на спеціальній тринозі.
На відміну від класичних мін, DM22 встановлюють та маскують обабіч доріг перпендикулярно передбачуваної траєкторії руху ворожої техніки. У процесі встановлення міну можна запрограмувати на 40 днів очікування. Наведення відбувається за допомогою попередньо встановленого прицілу. При цьому розрахунок йде на удар у борт, де товщина броні значно менша, ніж у лобовій частині.
За інформацією з відкритих джерел, міна має кілька варіантів датчиків цілі, зокрема, інфрачервоний та акустичний. У «базовому варіанті» використовується оптоволоконний кабель довжиною близько 40 метрів, який зигзагоподібно вкладають на маршруті руху техніки.
Залежно від типу датчика, удар може бути завдано з відстаней від 2 до 100 метрів. Під час спрацювання міни вишибний пороховий заряд викидає у напрямку цілі 128-мм кумулятивну гранату, що летить зі швидкістю понад 120 м/с.
Граната здатна пробити броню у кількасот міліметрів завтовшки. Екіпаж підбитої машини з високою ймовірністю зазнає множинні травми: опіки, контузії, поранення осколками. Крім того, потрапляння кумулятивного струменя у заброньовий простір бойової машини може спровокувати пожежу або ж миттєвий вибух боєкомплекту.
Фото та відео з мережі Інтернет
