Українські далекобійні удари спрямовані на об’єкти, які наповнюють бюджет держави-агресорки, постачають загарбницько-окупаційну російську армію пальним, підтримують ворожу логістику та, відповідно,…
Від початку широкомасштабного вторгнення російські окупанти активно використовують для розвідки та коригування вогню широкий спектр БПЛА власного виробництва. До таких, зокрема, належать комплекси повітряної розвідки сімейства «Гранат».
Дрони «Гранат», разом з такими БПЛА як «Орлан», «Элерон» та «Тахион», складають основу безпілотного парку сухопутних військ рф. Зазвичай, вони входять до складу російського комплексу «Наводчик-2», який застосовують для виконання розвідувальних та спеціальних завдань, зокрема, виявлення та передачі координатів цілей для артилерійських підрозділів.
читайте також:
Варто зазначити, що безпілотники «Гранат» та комплекс «Наводчик-2», неодноразово фіксувалися на Донбасі починаючи з 2014-го року.
Усього до складу «Наводчик-2» входить сім БПЛА «Гранат» чотирьох типів. «Гранат-1» та «Гранат-2» – це бюджетні легкі БПЛА ближнього радіусу дії. Їх злітна вага не перевищує 2,4 та 4 кілограмів відповідно. Обидва апарати оснащені електромоторами, які забезпечують дальність польоту від 10 до 15 км за середньої швидкості 60-70 км/год. Запуск здійснюється з рук або ж з еластичної катапульти.
Серійні безпілотники можуть обладнуватись фотокамерою чи гіростабілізованою відеокамерою, або ж гіростабілізованим тепловізором, суміщеним з низькорівневою кольоровою відеокамерою. Втім, не рідко як основний оптичний модуль використовуються звичайні «цивільні» фотокамери. Цим, зокрема, зумовлена й відносно невелика робоча висота польоту дронів, що не перевищує кількасот метрів. Щодо конструктивних відмінностей, «Гранат-1» виконаний за схемою літаюче крило, у той час як «Гранат-2» за класичною літаковою схемою.
БПЛА – «Гранат-3», має вже дещо більший радіус дії. За різними даними, від 25 до 40 кілометрів. Апарат з розмахом крил біля 2 метрів важить усього 7 кілограмів. В якості силової установки на ньому встановлено бензиновий однопоршневий двигун, що здатен розігнати дрон до 80-120 км/год. Тривалість польоту «Гранат-3» сягає двох годин, а максимальна робоча висота – 2 кілометрів. Як зазначає розробник, окрім оптичного модуля цей БПЛА може оснащуватися обладнанням для радіомоніторингу мереж стільникового зв’язку.
Порівняно з попередніми безпілотниками, «Гранат-4» має найбільшу дальність застосування – до 100 кілометрів. При довжині 2 метри 60 сантиметрів та розмаху крил 3 метри 20 сантиметрів його злітна вага не перевищує 30 кілограмів. Силова установка – бензиновий двигун, що здатен тримати апарат у повітрі протягом шести годин. Корисне навантаження, за деякими даними, аналогічне з «Гранат-3». Злітає дрон за допомогою спеціальної розгінної катапульти, посадка – на парашуті. Зазвичай діє на висотах від 300 до 2000 метрів, на швидкості до 140 км/год. На відміну від «молодших» моделей, пункт управління «Гранатом-4» розміщується у кунзі армійської вантажівки «Урал» чи «Камаз».
Варто зазначити, що виробником вищезгаданої техніки є російське підприємство «Ижевские беспилотные системы». У березні цього року воно, як і десятки інших російських авіаремонтних та конструкторських підприємств, потрапило до санкційного списку Сполучених Штатів Америки.
