Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Сьогодні у світі гостро постає загроза голоду через війну росії проти України. Ворог всіває нашу землю мінами та снарядами. Тож українським аграріям украй потрібні не лише плуги та борони, а й міношукачі, щоб очистити поля від небезпечних предметів. За різними прогнозами, на це піде від 15 до 30 років.
Над питанням, як убезпечити фермерів під час посівної, весною цього року почали працювати науковці Вінницького національного технічного університету (ВНТУ) разом із компанією «ФРЕНДТ». Вони зайнялись розробкою інноваційної системи з виявлення небезпечних металевих предметів.
— Щоб гарно та безпечно займатись сільгоспвиробництвом, потрібно мати чисті поля. Тож ми переорієнтували роботу науково-дослідного і навчального центру «ВНТУ-ФРЕНДТ» і почали розробляти технології, пов’язані з виявленням небезпечних предметів на полях, — розповів ректор ВНТУ Віктор Біліченко. — Сьогодні ми вже можемо презентувати концепцію комплексу технологій. Ідея її роботи полягає у вилученні людей із процесу пошуку. Адже головне для нас — зберегти життя працівника.
Так, програмний апаратний комплекс, що допомагатиме аграріям виконувати сільськогосподарські роботи без загрози для життя, працюватиме наступним чином. Спочатку за допомогою дрона будуть визначені межі поля, промальовані лінії навігації та складена мапа безпечного руху транспортного засобу, обладнаного системою автоматичного керування. Створена мапа завантажуватиметься в систему управління транспортного засобу, що рухатиметься за даним маршрутом.
— До транспорту чіпляється установка, яка приблизно схожа на оприскувач. Але замість форсунок, які обприскують, будуть встановлені сенсори, що шукатимуть на глибині до 1 метра металеві предмети, — зазначив засновник компанії «ФРЕНДТ» Віталій Шуберанський. — За участю науковців ВНТУ нам потрібно розробити контролер, що визначатиме тип предмета, адже в землі може бути і лапа від культиватора, і підкова тощо. Нам потрібно це відфільтровувати, аби було менше роботи для тих, хто в подальшому очищуватиме поля. Після того, як пристрій пройде полем у супроводі дрона, складається мапа знайдених металевих об’єктів із високою точністю — до 2 см.
І вже ця мапа, яку можна буде завантажити на звичайний смартфон, передаватиметься фахівцям із розмінування.
Унікальність вінницької розробки полягає, якщо порівняти з ціною інших систем із виявлення небезпечних предметів, у її низькій собівартості. Окрім того, під час роботи над комплексом були поєднані можливості державного університету і приватної фірми із залученням місцевої влади. Це дозволило проєкту швидко розвиватися з надією на гарний результат.
— Світових напрацювань у цій сфері дуже багато, але все впирається в ціну обладнання та вартість навчання персоналу. Сьогодні Україна потребує багато подібної техніки, а це — значні кошти. Величезний плюс нашої розробки в тому, що ми інтегруємо та компонуємо між собою різні види техніки і технологій, які вже маємо. Це технологічний процес, який поєднав різні наявні компоненти, щоб апаратний комплекс працював без збоїв і давав ефективний результат. Ще одне наше завдання — цифровий розвиток усіх пріоритетних галузей економіки країни, — прокоментував директор центру міжнародних зв’язків та проєктів ВНТУ Юрій Бурєнніков. — І головне − наша система допоможе зберегти життя людей і вартісну сільгосптехніку.
Практичні дослідження розробленого апаратного комплексу проводитимуть, орієнтовно, у серпні цього року на полях Вінниччини. Нині розробники шукають фінансову і організаційну підтримку для виробництва низки прототипів, що будуть виконувати різні специфічні завдання на базі отриманих прикладних знань.
