Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У п’ятницю, 27 травня, був опублікований звіт Інституту New Lines і Центру з прав людини Рауля Валленберга, який мав дати відповідь на питання, чи має війна Росії в Україні характер геноциду, передає Голос Америки.
У прес-релізі з приводу публікації звіту йдеться, що збирали та аналізували дані три групи експертів: юристи – експерти з геноциду, дослідники відкритих даних і лінгвісти, які змогли скористатися великою кількістю першоджерел, таких як перехоплені повідомлення та свідчення.
«У цьому звіті обґрунтовано робиться висновок, що Росія несе відповідальність як держава за порушення статті II і статті III (c) Конвенції про геноцид, – заявив д-р Азім Ібрагім, директор з особливих ініціатив інституту Newlines. – Звіт також робить висновок, що існує, безсумнівно, дуже серйозний ризик геноциду і держави зобов’язані запобігати йому, відповідно до статті I Конвенції про геноцид».
Висновки звіту базуються на свідченнях масових вбивств мирного населення, примусових депортацій та антиукраїнської риторики російських чиновників, політиків та журналістів, серед яких й слова Путіна про те, що Україна, на його думку, не має права на існування як незалежна держава.
«Доповідь вказує безпосередньо на Москву, звинувачуючи російських вищих посадовців у організації підбурювання до геноциду та закладання основи для майбутнього геноциду, неодноразово заперечуючи існування української ідентичності», – пише CNN, який отримав ексклюзивний доступ до звіту до його публікації.
За даними мас-медіа, автори надішлють копії звіту до парламентів, урядів та міжнародних організацій по всьому світу.
«Це дуже ретельне та детальне дослідження значної кількості доказів, – сказав CNN Азім Ібрагім , який відвідав Україну в березні, щоб зібрати докази для звіту. – Ми бачили, що ця війна має характер геноциду є за своєю природою, з точки зору мови та способу її проведення. Це дуже, дуже зрозуміло».
Організація пише, що це перша доповідь такого роду, але не останнє слово.
