Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…
Зранку 24 лютого Іван Тимочко ще працював у департаменті соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації, а вже ввечері став артилеристом підрозділу механізованої бригади імені короля Данила.
— Я сержант резерву першої черги. Свого часу уклав контракт на проходження служби в резерві. Цей документ передбачає службу в конкретній бригаді на конкретній посаді, — розповідає Іван Тимочко. — Із 24-ю мене пов’язувало дуже багато. Тут я служив і боронив рідну землю на сході країни під час мобілізації. Тут мої бойові друзі, тож для служби в резерві я обрав саме цей колектив. Таких, як я, у бригаді багато сотень.
Після укладання контракту резервіст отримує всі передбачені предмети речового забезпечення та екіпірування і проходить навчальні збори. За викликом командира він того ж дня прибуває в частину і негайно приступає до виконання завдань. Йому не треба витрачати час на вирішення багатьох бюрократичних питань та отримання речового майна на складі.
— Надвечір 24 лютого я та сотні моїх колег були в бригаді. Наступного дня прибуло ще більше. Для отримання майна, зброї та озброєння знадобилося два дні, — згадує сержант Іван Тимочко. — Вже на третій день наш добре підготовлений і злагоджений артилерійський підрозділ вирушив на схід. На п’ятий день ми приступили до бойової роботи — знищення російських окупантів на Луганщині.
Під час створення системи служби в резерві головна ідея полягала в тому, аби блискавично швидко сформувати нові підрозділи бойових бригад із залученням до них на добровільній основі добре підготовлених і вмотивованих фахівців військової справи, які знають свою позицію в підрозділі, й тих, із ким вони будуть разом воювати. Більш детально про це Іван Тимочко вже розповідав АрміяInform тут і тут.
— Сьогодні можна стверджувати, що резервісти виконали своє завдання, витримали перші випробування реальною війною, — зазначає Іван Тимочко. —Вони стали ще одним військом, яке швидко стало у стрій. Резервісти прибували безпосередньо у військові частини, і тим самим звільнили територіальні центри комплектування і соціального захисту (колишні військкомати) від зайвої роботи. ТЦК і СК завдяки цьому змогли зосередитись на виконанні заходів мобілізації. Протягом лічених днів підрозділи резервістів змогли дуже суттєво посилити бойові бригади. Практично подвоїти їхній чисельний склад та бойові можливості. Наразі наш підрозділ б’є ворога зі всіх наявних стволів, використовуючи і надані союзниками боєприпаси.
Також резервісти забезпечили час для підготовки і злагодження нових підрозділів, сформованих у процесі мобілізації.
— На початку широкомасштабного вторгнення першими зустріли ворога наші військовослужбовці ЗС України. Дуже швидко їм підставили надійне плече резервісти. Згодом за ними почали підходити підрозділи, сформовані з мобілізованих українців, — підкреслює Іван Тимочко. — Подолати такий опір українців ворогу було не до снаги — «бліцкріг» провалився.
Іван Тимочко — голова Ради резервістів Сухопутних військ Збройних Сил України. Він каже, що в командуванні високо цінують внесок резервістів у захист української землі.
— Я щиро дякую всім своїм колегам за їхню важку бойову роботу, за самовідданість і жертовність, за сміливість, за вміння бити загарбників і за нестримне бажання робити це всіма можливими способами, — каже він. — 18 травня ми відзначаємо День резервіста. З цієї нагоди вітаю всіх побратимів. Пишаюся тим, що також перебуваю в одному строю з вами. Разом переможемо.
