Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Сержант резерву Іван Тимочко – голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ. З 2016 до 2019 року проходив службу в лавах окремої механізованої бригади імені короля Данила командиром гармати, брав участь в Антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил. До початку армійської служби працював у Департаменті соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації. Після звільнення з лав ЗСУ повернувся до роботи в адміністрації. Торік обраний головою Ради резервістів Сухопутних військ ЗС України.
У розмові напередодні Дня резервіста України, який відзначається 18 травня, Іван Тимочко розповідає багато цікавого про службу в резерві. Зокрема, яку роль можуть зіграти резервісти у сценарії, коли російська армія вторгається в Україну, чим резервісти відрізнятимуться від мобілізованих і як оцінюють українську систему служби в резерві американські колеги.
Зараз до військово-оперативного резерву зараховано понад двісті тисяч осіб
– Ви перебуваєте в резерві Збройних Сил України. Розкажіть про цей вид служби й людей, які перебувають у резерві.
– Зараз до військово-оперативного резерву зараховано понад двісті тисяч осіб. Це військовослужбовці, які звільнилися зі Збройних Сил України після 2015-го. Вони проходять підготовку під час навчальних зборів. Це дійсно серйозний вишкіл, який допомагає резервістам не тільки не втрачати здобуті в боях навички, а й навчатися нового. На час зборів або призову за резервістами зберігається місце праці, середня платня. Також вони за бажанням можуть укладати контракт на проходження служби у військовому резерві. Цей документ передбачає службу в конкретній бригаді на певній посаді. Після укладання контракту резервіст отримує всі передбачені предмети речового забезпечення й екіпірування. Навчальні збори з ними проходять у бригаді, яка вказана в контракті, служитиме під час призову такий резервіст теж у цій частині. Серед друзів багато резервістів уклали контракт, бо хотіли зберегти зв’язок з рідним для них підрозділом і з людьми, з якими пройшли війну.
Після отримання від командира виклику такий резервіст у той же день зможе прибути в частину й негайно приступити до виконання завдань. Водночас будуть готуватися й надаватися відповідні документи, які підтверджуватимуть для роботодавця та інших органів призов резервіста на військову службу. Це одна з відмінностей між проходженням військової служби в резерві за контрактом та призовом на військову службу за мобілізацією. Мобілізований військовозобов’язаний громадянин чекатиме розподілу в центрі комплектування й не знатиме, в яку саме частину його скерують.
Українські резервісти — добре вишколені й мотивовані воїни. У мирний час – це українці, які працюють на благо країни: підприємці, вчителі, службовці, медики, авіатори, водії, представники чи не всіх сфер діяльності. У воєнний час вони стають серйозною озброєною силою й жахом для агресора.
«Цей закон дає можливість ЗСУ швидко наростити спроможності»
– 23 квітня цього року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку». Навколо одного з положень цього акта щодо призову резервістів в особливий період без оголошення мобілізації у суспільстві точилася гостра дискусія. Як ви, як резервіст, ставитеся до цієї норми?
— Ми живемо у ситуації, коли агресор – Російська Федерація – постійно загрожує нам військовим вторгненням. Біля наших кордонів перебуває значне угруповання ворога. Російські війська можуть використовувати фактор раптовості, якщо наступатимуть. Маємо бути готовими до таких планів. Цей закон дає Збройним Силам України можливість швидко наростити спроможності завдяки блискавичному виклику резервістів за контрактом. Вони прибуватимуть безпосередньо у знайому для них військову частину, будуть знайомі зі своїми співслужбовцями й командирами, добре знатимуть службові обов’язки за посадою, не матимуть потреби стояти в чергах у центрах комплектування, у стройових частинах, біля складів для отримання речового майна. Я б назвав це ще одною армією, яку можна за лічені години поставити в стрій. Також це дозволить виграти час на мобілізацію людських й інших ресурсів. Адже оголошення мобілізації потребує додаткового часу для дотримання всіх норм законодавства.
На мою думку, частина критиків цього закону переоцінює загрози від призову без оголошення мобілізації та недооцінює серйозність загрози, коли ми не встигатимемо вчасно зібрати достатньо сил і засобів для відсічі ворогу. До того ж у випадку агресії раніше чи пізніше кожний наш громадянин зіткнеться з ворогом біля своєї хати й матиме вибір – чинити опір зі зброєю в руках чи загинути. Тож дискусію про призов без мобілізації вважаю надмірно роздмуханою.
«Наша система служби у військовому резерві багато в чому побудована саме на досвіді армії США»
– Чи брали ви участь у навчаннях, де відпрацьовували практичні питання поповнення резервістами військових частин. Чи працює ця система як належить?
– Торік я брав участь у навчаннях підрозділів територіальної оборони в різних областях України. Тоді всюди досліджували питання своєчасного прибуття резервістів у військові частини. І повсюди це відбулося у встановлені терміни.
У березні цього року навчання за участю резервістів проходили в окремій бригаді армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка на Львівщині. До них залучили 65 резервістів, які мають бойовий досвід. Під час зборів ми переконалися: система працює добре. Резервісти вчасно прибули в частину й активно тренувалися. Після завершення зборів 32 резервісти уклали контракт на проходження служби у військовому резерві. На мою думку, це підтверджує, що ми рухаємося правильним шляхом.
За цими навчаннями уважно спостерігали колеги – американські військові інструктори. Наша система служби у військовому резерві багато в чому побудована саме на досвіді армії США. Сполучені Штати не раз стикалися з ситуацією, коли треба значно посилювати регулярну армію. Саме тому вони постійно розвивають і посилюють армійський резерв. Зараз у США – 350 тисяч резервістів. Є чимало підрозділів, в яких більша частина особового складу – резервісти. Звісно, ми цікавилися думкою американських інструкторів щодо навчань зокрема та кроків посилення цієї складової нашої армії загалом. І вони зазначили, що побачили хороші результати й гарну роботу. Системи служби в резерві обох країн побудовані на схожих принципах.
Також нам важлива ще одна оцінка спроможностей резервістів – від країни-агресора. Вона, на мою думку, теж висока. Багато військових експертів зазначають, що одна з причин того, що ворог не наважується на широкомасштабну агресію – добре підготовлений і мотивований резерв українців, які вміють воювати й готові за першим покликом влитися до лав Збройних Сил України.
«Моя хата з краю — першим до бою вступаю»
– Як ви й колеги відзначатимуть День резервіста України?
– Резервісти – втілення готовності захищати своє за першим покликом. На цьому ґрунтується міць і безпека багатьох країн-лідерів. Українці теж розвивають і шанують свої національні традиції захисту Батьківщини. Звісно, все залежить лише від нас. Ми з однодумцями активно просуваємо флешмоб #ЯРезервіст! у соцмережах. Там публікуємо свої фото у військовій формі. Закликаємо всіх приєднуватися до нього. З неприхованим почуттям радощів і гордості долучаюся до цієї чудової ідеї разом з родиною!
Також у День резервіста України плануємо прийти на свої робочі місця у військовій формі.
Пригадуєте викривлений російською пропагандою вислів «Моя хата з краю!»? Так ось, колись на краю оселялись козаки. І вислів повністю звучав так: «Моя хата з краю — першим до бою вступаю»! Настав час відроджувати чудові прадавні традиції.
Фото автора та з архіву Івана Тимочка
