Мета — ускладнити Кремлю доступ до валютних надходжень і фінансування війни. Європейський Союз готує новий етап економічного тиску на Росію,…
Після ворожого авіаудару зенітник не розгубився, надав допомогу пораненому командиру та організував його евакуацію.
Історію бійця оприлюднила Зенітна ракетна бригада імені Українських Січових Стрільців.
«Коли неподалік нашої позиції влучили чотири ворожі керовані авіаційні бомби, ми дотрималися всіх заходів безпеки та розосередження. Однак я зазнав мінно-вибухової травми й утратив частину кінцівки. Був дещо розгублений і дезорієнтований, а мій побратим у цей час діяв чітко та методично.
Згодом медики пояснили, що своєчасне накладання турнікета та правильні дії під час надання допомоги відіграли важливу роль у порятунку мого життя», — розповідає Денис, командир обслуги самохідної вогневої установки.
Сам військовослужбовець пригадує, що після ворожого удару часу на роздуми практично не було.
«Думав, що в армії всім байдуже, а тут навпаки»: як у бригаді допомогли Едуарду адаптуватися до служби
«Командир перебував приблизно за три метри від мене. Після ударів КАБів я почув, як він кличе на допомогу. Підійшовши, побачив, що в нього травмована нижня частина ноги. Діяв швидко: наклав турнікет, надійно зафіксував його, повідомив зв’язківця про пораненого та почав організовувати евакуацію з позиції», — розповідає Андрій.
Андрій має досвід служби у розвідувальному підрозділі 5-ї штурмової Київської бригади. Саме там він здобув навички надання домедичної допомоги, які згодом допомогли врятувати побратима.
«Олександр, який допомагав евакуювати командира до госпіталю, згодом передав мені схвальні відгуки про мої дії. Зокрема, відзначили правильність і своєчасність накладання турнікета. Усе було зроблено вчасно, що допомогло уникнути ще тяжчих наслідків», — додає військовослужбовець.
Нині Андрій продовжує виконувати бойові завдання із захисту українського неба.
«Мені немає куди повертатися»: боєць із Авдіївки провів понад чотири місяці в оточенні
Зокрема, на його рахунку — знищені російські ударні безпілотники реактивного типу, які він уражав із переносного зенітного ракетного комплексу «Ігла».
Військовослужбовець переконаний, що холоднокровність у критичних ситуаціях — це не лише риса характеру, а й навичка, яку можна розвинути завдяки підготовці та досвіду.
«Не вважаю це якимось героїзмом. Просто в критичний момент переконую себе, що потрібно зробити те, що від мене залежить. А потім беру й роблю», — говорить боєць.
Вирвався з окупації та пережив 12 КАБів, щоб поквитатися з окупантами: історія аеророзвідника «Сокола»
Якщо вам цікавий мілітарний контент — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
