Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Головний сержант взводу — командир відділення управління артилерійського дивізіону старший солдат Олександра, кавалер ордену «За мужність» ІІІ ступеня:
— У війську, а відтак — на війні я четвертий рік. До служби була вчителькою, та не могла стояти осторонь подій, коли на нашу країну напав підступний ворог. Опанувала професію розвідника-далекомірника. Була розвідником-далекомірником року Сухопутних військ. Згодом була призначена на посаду головного сержанта — командира відділення. Вважаю, що у сучасному війську професійний солдат повинен володіти не лише своєю військово-обліковою спеціальністю, а розбиратися й у інших фахах. А сержант — і поготів! Він має вміти виконати завдання будь-кого зі своїх підлеглих, і будь-якої миті замінити командира підрозділу, офіцера, та керувати особовим складом не гірше нього. Це я називаю професійним військовим сучасної армії.
Головний сержант артилерійської батареї головний сержант Павло:
— Служу 5 років. Починав старшим навідником гармати 2А36 «Гіацинт-Б». Згодом став командиром гармати. Після кількох ротацій мій розрахунок став кращим у Сухопутних військах. Ну, а за підсумками минулого року злагодженість та вишкіл батареї дозволили мені посісти перше місце серед сержантів цього виду Збройних Сил України. Переконаний, що сержант — це не просто помічник і права рука офіцера, сержант повинен керувати особовим складом в усіх видах бою та під час повсякденної життєдіяльності підрозділу не гірше, аніж це робить штатний командир. Скажу відверто: у нашому дивізіоні молодші командири саме такі!
Командир артилерійської батареї старший лейтенант Данило, кавалер ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня:
— Я офіцером став після служби на сержантських посадах, тож про роль сержанта у Збройних Силах України знаю не з чуток. До війська прийшов, щойно отримав диплом про вищу освіту. Був номером обслуги, а коли вже навчився воювати і усвідомив, що маю бажання служити, вирішив будувати військову кар’єру. Став спочатку старшим навідником, а згодом — командиром гармати. Це вже посада головного сержанта. На ній проходив службу до того часу, поки командування не відрядило на курси підготовки офіцерського складу. Можу впевнено казати, що сержант — це основа сучасного війська. Саме сержант керує особовим складом і є найближчим помічником командира. Успішні військові колективи у підрозділі — це ті, у яких сержанти є справжніми лідерами й організовують службу та бойову підготовку належним чином.
Головний сержант артилерійської батареї головний сержант Павло:
— Сержантом я став після закінчення курсів лідерства — до цього тривалий час був водієм тралу, перевозив гармати. Вислуги за плечима — достатньо, близько 20 років. За час служби встиг опанувати кілька військових спеціальностей. З приводу місця й ролі сержанта у сучасному українському війську скажу так. Кажуть, що поганий той солдат, який не мріє стати генералом. Я би перефразував і сказав — який не мріє стати сержантом. Адже саме це — наступна сходинка у кар’єрному зростанні кожного рядового солдата. І я вважаю, що навчений, підготовлений солдат повинен рости й прагнути стати сержантом. Це — здорове прагнення бути кращим, самовдосконалюватися й розвиватися.
Заступник командира артилерійського дивізіону з МПЗ старший лейтенант Сергій:
— Гадаю, про сержантів та їхнє місце у підрозділах у бою та повсякденній життєдіяльності, можу казати, так би мовити, зі знанням предмету. Адже починав війну саме сержантом. Певний час командував гарматою, аж поки після курсів підготовки офіцерського складу не був призначений на посаду заступника командира батареї з морально-психологічного забезпечення. Сержант у сучасному війську — це і наставник, командир для солдатів, і помічник офіцера, який може виконувати його обов’язки так само успішно, як і свої. Та й офіцерами підготовлені сержанти також стають нерідко. Подібна практика широко використовується зокрема у нашій військовій частині. Щонайменше 10 військовослужбовців, які прийшли 8 років тому до бригади за мобілізацією солдатами чи сержантами, виросли за цей час до командирів батарей, начальників штабів чи заступників командирів дивізіонів. Це свідчить як про високий рівень підготовки, так і про великий потенціал сержантського складу.
