«Вже сама постава генерала Грекова вказувала, що маємо перед собою вояка з крови й кости, з його бистрого зору й високого чола промовляла ініціятива, бистрий…
В Україні Вербна неділя, а це означає, що саме час нагадати російським окупантам, що таке РСЗВ «Верба». Очевидно, що найкраще з цим завданням впораються українські артилеристи, завдяки яким традиційна фраза «не я б’ю, верба б’є…» тепер звучить набагато загрозливіше.
І дійсно, росіянам є чого боятися. Адже хоч «Верба» і розроблена на базі старенького радянського «Граду», її пускова установка отримала чимало серйозних апгрейдів. До прикладу, автоматизація «Верби» сягнула такого рівня, коли екіпажу достатньо не виходячи з кабіни натиснути кілька кнопок аби відправити ворогу пакет із чотирьох десятків 122-мм «гостинців». При цьому всі вони полетять точнісінько в ціль завдяки новій системі вирівнювання і стабілізації платформи.
Ба більше, у порівнянні з «Градом» українська «Верба» в рази швидше визначає координати, швидше наводиться і, відповідно, швидше робить «смерть ворогам». Після чого за лічені секунди міняє позицію, аби уникнути «прильотів» у відповідь.
Попіклувалися розробники «Верби» й про те, аби ворогу не довелося довго чекати нової порції «веселощів», а екіпажу установки — не надірвати спину перезаряджаючи вручну боєкомплект. Для цього створили транспортно-заряджальну машину, яка значно зменшує час на перезаряджання.
Усе вищезгадане забезпечує високу бойову ефективність та мобільність «Верби», що вже неодноразово підтверджено на полі бою.
Утім, як кажуть, не «Вербою» єдиною. В арсеналі українських захисників є і більш грізний аргумент для ворога — РСЗВ «Вільха», яка також використовувалась з перших днів російського широкомасштабного вторгнення в Україну.
Збройні Сили України здійснили десятки влучних ударів 300-мм ракетами системи залпового вогню «Вільха», знищивши десятки одиниць живої сили, бронетехніки, систем ППО, засобів РЕБ, мобільних командних пунктів рашистів.
«Вільха» має доволі вдале поєднання дальності, точності та бойової потужності. Один залп цієї системи здатен перетворити на пекло площу, рівну восьми десяткам футбольних полів.
Визначальною особливістю «Вільхи» є система наведення і можливість коригування траєкторії ракети в польоті. Кожна з її 12 ракет може мати своє польотне завдання, що дає змогу одним залпом уразити кілька цілей на дальності до 120 кілометрів. При цьому точність українських ракет у десять разів більша, ніж у снарядів реактивної системи залпового вогню «Смерч» радянського виробництва.
Окремо варто згадати і про українські протикорабельні крилаті ракети «Нептун», які днями допомогли флагману чорноморського флоту і гордості росіян ракетному крейсеру «москва» дістатися раніше озвученого напрямку. Цей випадок став доволі ефектною демонстрацією можливостей нового українського ракетного озброєння.
Ракети «Нептун» мають доволі серйозну бойову частину — достатню для знищення кораблів водотоннажністю до 5000 тонн. При цьому ціль може знаходитись на відстані до 280 кілометрів. Під час польоту ракета маневрує усього в кількох метрах над рівнем моря, що робить її виявлення вкрай ускладненим. Координати цілі можуть бути цілком приблизні, адже ракети мають власні радіолокаційні головки самонаведення. На кінцевому етапі маршруту ракета робить «горку», знаходить ціль, вираховує оптимальну траєкторію для її знищення, знижується та продовжує політ у лічених метрах від води. Враховуючи швидкість ракети у 900 км/год, від моменту захоплення цілі до її знищення проходить всього декілька хвилин.
