Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Найбільшу в Україні та єдину в столиці спеціалізовану організацію «Київмедспецтранс», що здійснює в цілодобовому режимі транспортне медичне обслуговування, можна цілком порівняти з військовою структурою. Адже це підприємство, що забезпечує спеціалізованим автотранспортом 22 відділення Центру екстреної медичної допомоги та усі муніципальні заклади охорони здоров’я Києва, без перебільшення знаходиться в постійній бойовій готовності.
Важко переоцінити роботу підприємства, яке з перших хвилин обстрілу столиці забезпечувало евакуацію поранених киян та військовослужбовців.
— Працювати в режимі 24/7 для нас не є чимось незвичним, так працюють екстрені медичні служби в усьому світі, — розповідає заступник керівника «Київмедспецтрансу» з експлуатації автотехніки Володимир Кушнір. — А ось діяти в умовах війни нам ще не приходилось. І багатьом нашим водіям вперше довелось разом із медичними бригадами виїжджати на околиці столиці, де точились бої, і в райони, по яких ворог завдав ракетного удару. Чому багатьом, а не всім — тому що у нас є чимало водіїв, які пройшли хрещення вогнем у районі проведення АТО/ООС.
Представники 48-ми професій, які працюють в двадцяти п’яти підрозділах комунальної організації з перших днів широкомасштабної російської агресії, мужньо долучились до захисту столиці та країни. Трапилось так, що під час ракетно-бомбових ударів по передмістях, деякі водії «швидкої допомоги» залишились відірваними від столиці в Бучанському, Вишгородському та Броварському районах і не могли добратися до підприємства. Тому їхнім колегам довелося працювати по дві-три зміни поспіль.
— Жодний працівник не поскаржився на надзвичайну інтенсивність праці та спартанські умови виконання своїх обов’язків, — підкреслив Володимир Михайлович. — На певний період нам довелось навіть зі зброєю охороняти підприємство, дехто зі співробітників записався до лав тероборони. Це жодним чином не вплинуло на алгоритм виконання завдань організації. Ми пишаємось мужністю наших водіїв Олександра Пономаренка та Володимира Гавриша, які в критичних умовах не допустили захоплення карет «швидкої допомоги» російськими окупантами. Зафіксовано три випадки обстрілів наших автомобілів. Поранені водії Василь Кухарчук, Микола Белецький та Анатолій Яцько не залишили медичні бригади, доки не прибули колеги на інших автомобілях для здійснення евакуації поранених.
За словами Володимира Михайловича, весь цей найважчий час оборони Києва бездоганно працюють інженери, механіки, майстри-ремонтники та диспетчерська служба. Столичні «швидкі» за час широкомасштабного російського вторгнення прийняли близько 30 тисяч викликів.
— Місто вдячне всім працівникам Комунального підприємства «Київмедспецтранс», які цілодобово рятували поранених мешканців та захисників Києва, працювали, аби столичні «швидкі» та інша спецтехніка відновлювалися у найкоротші терміни, — зазначив у розмові з кореспондентом АрміяInform перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. — Саме такі люди, їхня самовідданість та жертовність дозволяють бути впевненими, що ми обов’язково переможемо російського окупанта.
Микола Юрійович за дорученням мера столиці Віталія Кличка передав підприємству сім карет «швидкої допомоги», які надійшли з Німеччини. А також нагородив 31 працівника «Київмедспецтрансу» грамотами та наручними годинниками.
Серед нагороджених — 59-річний Василь Кухарчук, який під час евакуації захисника столиці був поранений пострілом диверсанта.
— Віз пораненого по Лесі Українки в 12-ту міську лікарню, — розповідає Василь Володимирович. — Самого пострілу чутно не було, лише відчув раптовий біль у руці та оніміння. Побачив дірку в склі. Куля увійшла в передпліччя і застрягла в плечі. Була перебита артерія, але кістка не зачеплена. Кулю лікарі не дістали, сказали, що зараз це не на часі.
Василь Кухарчук очікує на чергове оперативне втручання і не збирається після одужання міняти місце роботи. А ще з нетерпінням чекає, коли зможе повернутися до свого улюбленого заняття — виробів із дерева.
