Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 30 вересня 2025 року Президент України присвоїв 42 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Вчора чи не найактивніша роспропагандистка маргарита симоньян перепостила публікацію когось зі своїх однодумців. У ній йшлося про українську молодь, яку «накачують» відповідною літературою, і тому вони стають «нациками». Як «доказ» — фото декількох книг з бібліотеки одного з українських сіл, яке нібито захопила росармія. Все б нічого, ще один брехливий московитський пост, але на фото, окрім інших — обкладинка книги Ігоря Михайлишина «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону „Донбас“». У 2019 році про цього автора й добровольця АрміяInform робила матеріал «Зафіксував усе в книзі. Щоб друзі, які загинули, жили на папері», тому Ігор для нас — людина не чужа.
У своєму блозі Михайлишин уже відреагував на пост пропагандистки: «Можна тут написати якісь гнівні слова чи текст із ненавистю. Можна придумати в’їдливі жарти, що мали б за мету приниження й осоромлення. Але для чого? Для чого витрачати час, який можна з користю використати на війні? Якби ті, хто вилучають книги з бібліотек, хоч раз їх прочитали, то зробили б для себе багато висновків. Та правда одразу випалить очі. Зжере роками виплекану пропаганду…».
Про що ця історія? Звісно, про те, що окупанти не припиняють потік власної брехні. Але головне — вони ведуть бойові дії не тільки з нашими Збройними Силами, а й з нашою культурою. Повідомлення, що дедалі частіше з’являються в інформпросторі, про спалювання росвояками українських книг — ще одне тому підтвердження.
Чомусь одразу згадується крилатий вислів Черчилля: «Якщо ми економимо на культурі, то за що ми воюємо?».
Так, не тільки за територію, не тільки за свободу, а й за те, що робить нас українцями — за нашу багатовікову культуру — ми ведемо нині війну.
На процитований вище пост Ігоря Михайлишина вже відреагував ще один український письменник і воїн Максим Петренко (про якого АрміяInform теж писала у матеріалі «Визволити Слов`янськ і написати про це книгу»): «Найстрашніші для ворога книги бібліотек. Які спалюють в першу чергу. Якщо взяти до уваги, що „нацики“ це ті, хто небайдужий до України й готовий її захищати, то все правильно. Ці книги впливають на те, що такої молоді дедалі більше».
Влучніше й не скажеш.
Після власних домівок і військових частин, перше, що ми маємо відбудувати — бібліотеки. Інакше нам не оминути нової війни.
