Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…
Музей Вінниці розпочав свою юридичну діяльність незадовго до початку широкомасштабного вторгнення російських окупантів до України — 1 лютого. Основна мета його діяльності — розповідати про історію міста у всіх її вимірах, аби увиразнити образ Вінниці, виховати «культуру вінничан», вивчати місію Вінниці в історії України тощо. І хоч двері Музею ще не відчинені для відвідувачів, його працівники не сидять склавши руки.
Днями вони звернулись до всіх мешканців міста та області з проханням про допомогу, закликаючи приносити до фондів Музею речі, пов’язані з сучасною боротьбою українців та її вінницьким контекстом.
— Наразі частина колективу активно займається документуванням нашої спільної боротьби. Це потрібно для того, аби в майбутньому все було висвітлено максимально точно, щоб ніхто і ніщо не було забутим, — зазначають музейники. — Ви можете допомогти нам у цьому. Просимо передавати у фонди речі, пов’язані з війною. Зараз це може бути що завгодно: від дитячих малюнків до трофейного ворожого танка. Жартуємо, захоплену техніку краще передавати нашим ЗСУ.
А першим експонатом, що розповідатиме про гуманітарну допомогу місту, стане гніздівля. Будиночок для гніздування птахів виготовили вчитель техніки «Ажуолас» Ромас Купчинскас та учні 6В класу Рітіс Казлаускас і Рокас Ясінскас із прогімназії литовського міста Паневежис. Гніздівля сповнена символізму: спереду зображено синьо-жовтих синичок, а по боках — герб України та литовські колюмни, або ж Стовпи Гедиміна.
До речі, колюмни — один з найдавніших державних символів Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Відповідно до ревізії Вінницького замку 1552 року, такі самі колюмни були зображені на замкових гарматах.
А з приводу передачі речей у фонди Музею Вінниці можна звертатись на сторінку закладу у Фейсбук або ж безпосередньо головній зберігачці фондів Ользі Корж (пошта korzh.history@gmail.com / Телеграм @OlgaKorzh).
