АрміяInform продовжує розповідати про військові професії, які є у Збройних Силах України. Сьогодні мова піде про картографів. Які завдання вони виконують? Де їх навчають? Які особливості їхньої військової служби та яку роль вони відіграють у ході ведення бойових дій?
Відповіді на ці запитання дав представник цієї армійської спеціальності, старший редактор редакційного відділення військово-картографічної частини, розташованої в Харкові – старший лейтенант Станіслав Харченко.
— Свою військову спеціальність я здобув у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, — розповідає Станіслав. — Після п’яти з половиною років навчання на факультеті фінансів та права отримав заповітний диплом фахівця геосистемного моніторингу навколишнього середовища. За розподілом потрапив до Харкова, і службою в нашому колективі дуже задоволений, бо вона захоплива.
Серед основних завдань, що нині виконують військові картографи — підготовка до видання номенклатурних аркушів топографічних карт різних масштабів, підготовка та друк планів, схем тощо. Окрім цього, воїни окремих військово-картографічних частин чи підрозділів виконують топографо-геодезичні роботи із землеустрою земель оборони.
Офіцер додає, що у Збройних Силах України картографів у погонах не так вже й багато. По всій державі є лише декілька військових частин, що підпорядковуються начальнику топографічної служби ЗСУ — начальнику управління військово-топографічного і навігації Командування Сил підтримки ЗСУ.
Важливо, що колективи картографів, окрім виконання завдань для оборонного відомства, працюють ще й в інтересах прикордонників, фахівців ДСНС, співробітників СБУ. До того ж саме на харківських картографів покладено основний тягар щодо забезпечення усіх силовиків, які беруть участь в операції Об’єднаних сил.
Серед пріоритетних їхніх завдань також є забезпечення проведення багатьох масштабних навчань у нашій державі із залученням іноземних військовиків. Тому останнім часом переважна більшість наших карт чи схем готуються до видання саме за стандартами НАТО з використанням світової геодезичної системи координат «WGS-84».
Варто зауважити, що старший лейтенант Станіслав Харченко завершив навчання в військовому виші лише три роки тому. Але вже неодноразово виконував завдання за призначенням у районі проведення операції Об’єднаних сил.
— На сході військові картографи здебільшого виконують бойові завдання у складі зведеної топографічної групи підтримки військ (сил) штабу ООС. Часто-густо виїжджаємо до першої лінії оборони для виконання топографо-геодезичних робіт на ВОПах та РОПах. Також картографи Об’єднаних сил займаються оперативним друком карт, планів та спеціальних схем. До речі, ще з курсантських часів мені завжди імпонувало те, що саме на моїй продукції відбувається планування військових операцій чи бойових дій. Напевно, в цьому й полягає романтика нашої військової спеціальності, — ділиться думками офіцер.
Риси характеру, притаманні картографам
Кожній професії притаманні свої психологічні особливості, що відбиваються на рисах характеру їхніх представників. За словами командира харківської військово-картографічної частини підполковника Олександра Матющенка, їхній маленький колектив є зібранням однодумців та професіоналів.
— На перший план вимог для служби в нашій частині я би поставив вміння працювати командою. Якісь суперечки тут просто неприпустимі, адже кожен робить свою роботу, та ще й старається допомогти побратимам. Новачкам під час першої зустрічі я завжди кажу, що ми працюємо за принципом: «достовірність, точність, оперативність», — розповідає офіцер.
З ним повністю погоджується заступник командира – головний інженер частини підполковник Віталій Бойко. Він служить тут з самого випуску із військового вишу, та належить до когорти «старожилів».
— Всього, що є на нашій планеті, знати просто не можливо. Технології щодо підготовки карт чи землевпорядкування постійно вдосконалюються. Не боятися ставити запитання і вчитися нового мене навчили тут з лейтенантських часів, і за таким підходом зараз я вчу молодих колег. Також у нас панує соціальна справедливість, що проявляється в розподілі обсягів завдань, направлення в бойові чи звичайні відрядження тощо, — зауважує Віталій Бойко.
Старший лейтенант Станіслав Харченко каже, йому дуже пощастило із місцем служби, що він зрозумів ще в перші тижні офіцерської служби.
— У районі бойових дій чи в ППД мені не треба зайвий раз пояснювати підлеглому чи колезі, що від нашої спільної роботи залежить обороноздатність країни. Працюючи із картою, я завжди пам’ятаю про важливість найдрібнішої деталі на місцевості, від якої може залежати військовий успіх якогось певного підрозділу. …
Фото автора та з архіву частини
