ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Чи можливо військовим отримати житло вже сьогодні

Прочитаєте за: 6 хв. 11 Лютого 2022, 20:26 921

У 2022 році доходи державного бюджету передбачені сумою 1 322 млрд грн, видатки — сумою 1 497 млрд грн. При цьому сектор безпеки та оборони загалом має отримати близько 286,6 млрд грн, або майже 6 % від ВВП. І хоча фінансування оборонної сфери збільшилося у 2,5 раза за сім років, цих грошей мало для закупівлі серйозних систем озброєння — вистачає лише на підтримку чи модернізацію наявної в армії техніки, значна кількість якої на сьогодні залишається досить застарілою.

Існують думки багатьох експертів, що продаж надлишкового майна (наприклад земель МО), зменшення кількості особового складу чи скасування строкової служби можуть змінити ситуацію на краще. Та чи насправді це суттєво змінить ситуацію, запитання більш ніж риторичне, бо вже років із 20, а то й більше МО продає землі, на яких мали будувати будинки з урахуванням інтересів військовослужбовців, котрі повинні отримувати N-ну кількість квартир. Але наскільки все так, як планувалось, чітко сьогодні бачимо. Досі ми змушені констатувати факт, що безліч офіцерів навіть у званні полковника йдуть на пенсію без власного житла, маючи за плечима по 30 років вислуги.

Постає запитання, якщо ми йтимемо шляхом наповнення бюджету МО через продаж надлишкового майна, то що продаватиме Міністерство оборони, коли буде розпродано все? Звісно, військові не підуть на те, щоб продавати землі чи об’єкти критичної інфраструктури. Але звідки брати гроші, якщо ми далі послуговуватимемось принципом — все розпродати, щоб, скажімо, забезпечити житлом військовослужбовців.

Щоб хоч трохи уявити масштаби практично відвертого розкрадання військового майна за часи незалежності України, достатньо поглянути на звіти тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України. Один із них «Для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки». Масштаби не просто вражають, а переходять усі межі розуміння.

Попередні звіти ТСК ВР України були ще неймовірнішими. В одному з них йшлося, що впродовж 1992–1997 рр. продаж військової техніки в Україні здійснювався абсолютно безконтрольно. Лише за кордон було продано озброєнь і військової техніки на загальну суму близько $ 32 млрд! Скільки майна було «вилучено» для внутрішнього користування, комісія даних не мала. Однак найцікавішим результатом роботи комісії Верховної Ради стала повна відсутність будь-яких конкретних рішень. Навіть у кулуарах Верховної Ради не пам’ятають, чим закінчились гучні звинувачення членів комісії.

Словом, до сьогодні запропоновані шляхи розв’язання фінансових проблем МО до позитивних результатів не привели. Тож хочу запропонувати своє бачення розв’язання одного з основних питань — житлового.

Нещодавно Міністр оборони України у своїх публічних зверненнях наголосив, що мінімальний контракт на сьогодні має становити щонайменше 10 років. Суспільство й самі військові відреагували практично миттєво й переважно максимально негативно. Та чи може контракт на 10 років для військового бути привабливим??? Спробуймо розібратись.

Запропонована мною, якщо так можна назвати, програма з перших рядків може здатися трохи нереальною, але, дочитайте до кінця.

Так от, нам (МО) потрібно, скажімо, умовна сума 10 млрд грн, які ми (з дотриманням відповідних процедур) дозволяємо МО покласти на депозитний рахунок виключно державного банку. Чому саме 10 млрд? Тому що це реальна сума, на яку вже підвищували грошове забезпечення військовим у 2019 році. «Якщо порівнювати з 2018 роком, фонд грошового забезпечення на 2019 рік було збільшено на 15,2 млрд грн. Тож, якщо інших джерел у державі не знайдеться, то відповідь — реченням вище! Сподіваюсь, військовослужбовці погодяться й четвертий рік поспіль продовжувати служити без підняття грошового забезпечення — заради вирішення житлового питання раз і назавжди. Покладіть ці кошти на рахунок МО, і нехай кожен із нас розуміє, що з цього почнеться «Бюджет порятунку України», куди кожен може покласти бодай гривню чи решту, навіть у копійках, яку щоразу можна не отримувати в магазині чи супермаркеті. (Є й інші шляхи наповнення).

За депозитною програмою, яка на сьогодні існує в банках України — це близько 7 відсотків, з можливістю отримувати їх щомісяця на визначений рахунок. Наголошу, що 10 млрд (початкова сума, яка постійно зростатиме) є недоторканою сумою, яка залишається такою щонайменше 10 чи 15 років (до цілковитого закриття житлового питання військовослужбовців). Провівши нескладні розрахунки, ми побачимо, що вже наступного місяця на депозит ми отримаємо 58 млн грн. Якщо брати до уваги ціни на житло по всій Україні, порівнюючи у сільській місцевості, районних та обласних центрах, то середня ціна на житло становитиме не більше ніж 1 млн грн. Звісно, ця сума наразі теж є дещо відносною. На отримання одновідсоткового кредиту сумою мільйон гривень матимуть право військовослужбовці, котрі підпишуть контракт на 10 років і стоятимуть у черзі на житло. Отже, вже за місяць ми забезпечимо житлом понад 50 військовослужбовців. Здавалося б, що це зовсім мало, проте йдемо далі. Ще за місяць — наступних 50 і більше осіб стануть власниками житла. І що більше грошей вони повертатимуть, то більше ростиме наша основна сума. Відповідно, щомісяця збільшуватиметься і кількість тих, хто зможе отримати кредит. Мине зовсім небагато часу і програма почне працювати реально, особливо помітно для тих, хто служить в армії й підписав контракт на 10 років. Впроваджувати її необхідно розуміючи, що робити військовослужбовцю, який отримає такий кредит і житиме, скажімо, в Одесі чи Харкові, а йому доведеться змінити місце служби.

Звісно, якщо програма запрацює, наша N-на сума у перспективі додасть нулів, що зробить можливим забезпечити власним житлом і тих, хто не підписував контракт на 10 років, але давно стоїть у житловій черзі. Можливо, навіть, варто змінити підхід, який я запропонував, і насамперед забезпечити безкоштовним житлом саме їх. Давайте пропонувати і обговорювати, можливо нас почують.

Наголошую, що йдеться про окрему пропозицію, а всі інші програми вона не відміняє.

Якщо все працюватиме, як я бачу, рано чи пізно постане запитання, що робити з надлишковими коштами? На мою думку, військові точно не матимуть нічого проти того, що звідти ми зможемо скеровувати гроші на інші потреби армії чи навіть повернення боргів держави Міжнародному валютному фонду. Дочитали до кінця? Звучить трохи нереально? Але і я не економіст, та якщо вповноважені економісти скажуть, що державний банк спроможний здійснити таку програму щодо виплати депозитів, то точно варто спробувати.

Де взяти гроші на армію. Варіант, який реально працював

На тлі загрози з боку РФ, що зростає, на сьогодні питання збільшення бюджету для української армії залишається одним із головних.

Отже, запитання, де взяти гроші для ЗСУ, з кожним днем стає дедалі актуальнішим.

Земельна ділянка для учасника АТО/ООС як ключ до розв’язання проблеми

Наразі не можна говорити про великі обсяги, тож почнімо з малого. А саме — з 1,2 мільярда гривень, що передбачені бюджетом Міноборони на житло для військовослужбовців. Чи можна зробити так, щоб цей мільярд — а за щорічного збільшення оборонного бюджету можливо й більше — вивільнився й ішов, приміром, на збільшення грошового забезпечення? За умови, що військові не меншими темпами продовжуватимуть отримувати нові квартири.

Спробуймо відповісти на це запитання.

Цього разу звернімось до позитивного досвіду Львівського регіону.

Мабуть, усі пам’ятають, що саме на Львівщині винайшли формат, коли учасники АТО, які мають безоплатні земельні ділянки від держави, збиралися разом і на цих ділянках зводили багатоквартирні будинки. Причому для ветерана однокімнатна кватира обходилася в межах 3–4 тисяч доларів. А з огляду на те, що більшість військовослужбовців — учасники АТО/ООС та мають можливість безоплатно отримати земельну ділянку, то така ідея має право на існування.

Як це працює?

Варто пригадати, що у 2015 році за ініціативи громадської організації «Доступне житло Львівщини» було представлено недержавну програму будівництва квартир для учасників АТО.

Вона давала змогу придбати житло за ціною 110 дол./м².

Типова однокімнатна квартира для ветерана коштувала тоді близько $ 3,7 тисячі доларів.

Формат був подібний до схеми будівництва житлових кооперативів.

Коли близько третини квартир у будинку учасники АТО будуватимуть, сплачуючи 30% від вартості квартири. Решту квартир будуватимуть звичайні громадяни за ціною собівартості та за ринковою ціною. Розробники програми зазначали, що здешевити квартиру для військових можна за таким принципом. Ветерани повинні об’єднати свої земельні ділянки, які за законом отримують від держави, та побудувати на одній загальній ділянці багатоквартирний будинок. Оскільки замовниками будівництва та забудовниками будуть самі ж мешканці, то лише на цьому етапі вартість житла вдасться зменшити на 10–15%.

За пільговою ціною ГО «Доступне житло Львівщини» пропонувала продавати лише певну частину квартир і розподіляти їх для різних вкладників за таким принципом. За найнижчою ціною продаватимуть квартири для учасників АТО. За соціальною ціною, тобто дешевше на 10–20% від ринкової ціни, продаватимуть квартири для звичайних громадян, котрі потребують покращення житлових умов. А 20% усіх квартир коштуватимуть за ринковою ціною, а не собівартістю. Цю частину квартир продаватимуть агентства нерухомості. Саме прибуток від продажу дасть вкладникам змогу заощадити кошти.

За такою схемою розподілу ціни на житло будуть чотирьох категорій: для учасників АТО, соціальна ціна, собівартість і ринкова ціна (приблизна вартість однокімнатної квартири площею 33 м² для учасників АТО становила б менше ніж $ 3,7 тис., за ринковою вартістю — близько $ 12 тис.).

Організатори такого формату тоді наголошували, що за цією схемою громадська організація вже допомогла побудувати 22-квартирний будинок у Винниках.

Чи варто спробувати у масштабі держави?

Мільярд — не такі великі гроші для бюджету Міноборони. Але якщо вигоди очевидні, то чому не масштабувати такий проєкт на всю державу?

Тож, що краще — чекати в черзі на квартиру все життя чи мати квартиру вже в досяжному майбутньому? Відповідь на це запитання кожен військовослужбовець мусить давати самостійно. Але плюси очевидні.

Я розумію, що дані матеріали багато кого просто розсмішать, хтось поставиться досить серйозно, а когось вони відверто роздратують. Та погодьтесь, байдужими в цій справі ми не маємо права бути.

Юрій Литвинов. (Понад 25 років вислуги. Житла не маю).

15
2
Читайте нас в Telegram

Захищаємо світ

00
00
00
Blogger pool, rss.feed, Публікації, Соціальний захист