Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
На днях свій двадцяти п’ятирічний ювілей відзначив Історичний клуб «Холодний Яр», керівником якого є письменник, журналіст і дослідник визвольного руху українського народу Роман Коваль. Йому з порівняно невеликим числом активістів і прихильників клубу вдалося за ці роки повернути з небуття цілу когорту імен славних лицарів України, які поклали свої життя на жертовник боротьби за вільну Україну.
Довідково. Історичний клуб «Холодний Яр» є справді легендарною організацією, яка відіграє в сучасній Україні унікальну націєформуючу і націєзахисну роль. Нащадки учасників визвольних змагань, вчені-історики, журналісти, краєзнавці, режисери, архітектори, живописці, скульптори, реконструктори, музиканти, спортсмени, військові та навіть лікарі впродовж цих 25 років брали і беруть участь у відновленні пам’яті про заповідне урочище Холодний Яр, його тисячолітню історію визвольної боротьби.
За ініціативи Історичного клубу проведено юридичну реабілітацію учасників боротьби за Українську державність, видано багатотисячними накладами десятки книжок, записано сотні радіо і телепередач, опубліковано тисячі статей про українських повстанців. Члени клубу встановили по всій Україні десятки меморіалів і пам’ятних дошок, відновили чимало могил учасників визвольної боротьби, ініціювали перейменування вулиць на честь Героїв Холодного Яру та учасників визвольних змагань першої половини ХХ століття.
читайте також:
Нині члени клуби відновлюють історичну пам’ять про українську козацьку державу Війська Запорозького, партизансько-диверсійну боротьбу учасників гайдамацьких загонів, ідеологів Української революції, Січових стрільців, воїнів Армії УНР та УГА, бійців ОУН і УПА.
читайте також:
Чимало серед членів клубу як колишніх, так і нинішніх військовослужбовців, добровольців і волонтерів.
Окрім ювілейних урочистостей, 22 січня провели четверту звітно-виборчу конференцію Історичного клубу «Холодний Яр». Керівником громадського об’єднання переобрано Романа Коваля. Першим заступником голови Історичного клубу «Холодний Яр» конференція обрала командира (у 2015−2016 рр.) Окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї механізованої бригади Збройних Cил України Олега Куцина.
Також обрали кількох заступників за основними напрямками роботи. Конференція ухвалила й низку важливих змін і доповнень до Статуту організації.
Ветеран російсько-української війни, видавець Марко Мельник, зачитуючи зміни до Статуту, зазначив: «Історичний клуб „Холодний Яр“ об’єднує творців української культури та історії. Це представники абсолютно різного фаху та сфер діяльності зі спільним світоглядом, які відчувають інтереси України, як свої власні, та працюють на відновлення історичної пам’яті українців.
Віднині ця організація розширює спектр своєї діяльності та буде займатися не лише історичними дослідженнями, а й сприянням реалізації інтересів ветеранів війни з Росією».
Віднині ця організація розширює спектр своєї діяльності та буде займатися не лише історичними дослідженнями, а й сприянням реалізації інтересів ветеранів війни з Росією, об’єднуючи нашу боротьбу єдиною історичною тяглістю, забезпечуючи суспільство досвідом попередніх поколінь борців за українську державність«.
Вірш Івана Франка «Не пора» українською мовою зі сцени декламував грузин, вояк 93-ї ОМБр «Холодний Яр» Сандро Картвелішвілі, який втратив ногу, захищаючи Україну на східному фронті.
Тяжкою втратою для Історичного клубу «Холодний Яр» минулого року стала передчасна смерть кобзаря Тараса Силенка. Упродовж багатьох років жоден захід історичного клубу не відбувався без Тарасової участі. Він захоплював своєю виконавською майстерністю, знанням минувшини і глибинним відчуттям української музичної спадщини. Сьогодні його справу гідно продовжує син — Святослав Силенко, який виконав низку історичних пісень.
Також під час заходу виконували улюблені повстанські та авторські пісні відомі виконавці: Василь-Живосил Лютий, Сергій Василюк, Михайло Гречкині, Тарас Компаніченко. А Іляна Гайдук-Кучерук, сестра десантника Іллі Гайдука, який загинув у небі над Луганськом, заспівала арію «Віють вітри» з опери Миколи Лисенка «Наталка Полтавка».
Поділився враженнями від перебування в лавах клубу музикант, лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк: «Я щасливий, що з 2008 року увійшов до цього товариства. Відтоді я долучився до незліченного числа поїздок до могил наших Героїв, а пізніше — й до організації та проведення потужних заходів у серці України, на шевченковій гайдамацькій землі».
Учасник оборони Донецького аеропорту, «кіборг» Микола Тихонов, який пішов добровольцем на фронт у 2014 році із посади голови Оболонської РДА Києва, розповів, що значить для нього Холодний Яр і пам’ять про його Героїв: «У сучасній війні треба бути готовим знищувати ворогів. А без моральної готовності, без розуміння підступності й безжальності наших ворогів до нас, українців, зробити це звичайній людині важко. Історія Холодного Яру, боротьби його Героїв із тим самим ворогом, з яким ми зіткнулися сьогодні, вчить нас твердою рукою нищити наших загарбників. Холодний Яр є потужним джерелом духовної сили нашого народу, що живить нас у складних обставинах боротьби, надає сил перемагати і вчить ніколи не здаватися. Герої Холодного Яру в незрівнянно гірших умовах вели свою боротьбу — тож і нам це під силу нині. Вважаю це урочище сакральним місцем для всіх оборонців України — місцем, де слід всім нам окропити зброю на погибель ворогів, і на нашу вдачу, як це робили кілька століть тому повстанці-гайдамаки і як щороку навесні під час вшанувань Героїв, організованих Історичним клубом „Холодний Яр“, це робимо ми з побратимами. Тож, нехай віє вогонь новий з Холодного Яру!».
Фото Юрка Слюсаря
