Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Україна восьмий рік поспіль протистоїть гібридній агресії Росії. У цих умовах підтримка парламентом Збройних Сил та інших військових формувань є особливо вагомою. 2021 року Верховна Рада ухвалила 11 законів (для порівняння, у 2020-му — 10) у військовій сфері. АрміяInform пропонує вашій увазі аналітичний огляд нового ухваленого законодавства.
Один із найбільш значущих результатів законотворчої роботи минулого року — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку», ухвалений парламентом 30 березня 2021 року. Закон надав Верховному Головнокомандувачу ЗС України право призивати на військову службу резервістів у особливий період без оголошення мобілізації та воєнного стану, запровадив новий вид військової служби: військова служба за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період, а також регламентував створення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі військових комісаріатів. Фактично Україна скористалася досвідом США, Фінляндії, Австрії, Ізраїлю, Великої Британії, в яких давно діють системи призову резервістів. Головне їхнє завдання — забезпечення швидкої реакції держави у разі раптового загострення військової обстановки.
Міжнародний кримінальний суд (МКС) у місті Гаага, який займається розслідуванням та переслідуванням осіб, звинувачених у геноциді, військових злочинах та злочинах проти людяності, може розглядати справи, що стосуються України, у разі підписання та ратифікації Римського Статуту. Україна акцептувала Статут 20 січня 2000 року, однак ще не ратифікувала його. Для цього слід зробити відповідним до норм Статуту внутрішнє законодавство, зокрема Кримінальний кодекс. Саме на це спрямований Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права», який було ухвалено Верховною Радою 20 травня 2021 року. Наразі це єдиний правовий механізм притягнення до відповідальності на міжнародному рівні лідерів країни-агресора та очільників так званих ЛНР та ДНР за злочини, скоєні на Донбасі. Ратифікація Римського Статуту є зобов’язанням України згідно з Угодою про асоціацію з ЄС.
З кожним роком війни все більш актуальним ставало завдання забезпечення належного вшанування пам’яті загиблих захисників України. На запит суспільства парламент ухвалив законопроєкт «Про внесення змін до Закону України „Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України“ щодо військового поховального ритуалу» (4636-1). Він регламентує здійснення пошуку, поховання та перепоховання загиблих воїнів, визначає координацію діяльності органів влади щодо гідного вшанування пам’яті ветеранів, а також упорядковує військовий поховальний ритуал. Закон сприяє зростанню поваги в суспільстві до загиблих захисників України.
Донедавна за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі військовослужбовці несли відповідальність у межах Дисциплінарного статуту. Командир накладав стягнення на власний розсуд, а зловмисники нерідко могли обійтися однією доганою. З ухваленням Верховною Радою Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі» (1604-IX від 01.07.2021) розширено перелік правопорушень, за які військовослужбовці притягуються до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Документ забезпечує виправлення поведінки кривдника. Відтепер правопорушення за ознакою домашнього насильства розглядатимуться судами на загальних умовах, а не в межах службового розслідування, призначеного командиром військової частини.
Ще один документ, який покликаний суттєво наростити обороноздатність нашої країни — президентський Закон України «Про основи національного спротиву» (реєстр. 5557), який парламент ухвалив 16 липня 2021 року як невідкладний. На виконання положень Закону України «Про національну безпеку України» та Стратегії воєнної безпеки у державі запроваджено принцип всеохоплюючої оборони. У зв’язку з цим закон має на меті розбудову територіальної оборони та створення руху опору, які разом із підготовкою громадян України до захисту держави формують систему національного спротиву.
З метою забезпечення функціонування Сил територіальної оборони, а також розвитку Сил спеціальних операцій ЗС України в інтересах формування руху опору парламент ухвалив також законопроєкт «Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про чисельність Збройних Сил України» щодо збільшення чисельності Збройних Сил України у зв’язку з ухваленням Закону України «Про основи національного спротиву», яким передбачено збільшення граничної чисельності ЗС України до 261 тис. осіб.
Законом України «Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (реєстр. 5121) врегульовується питання відновлення такого виду заохочення, як «зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення» та вноситься низка інших змін, зокрема визначаються строки тривалості дисциплінарних санкцій.
Капелани завжди поруч із захисниками України на передовій, надають їм душпастирську опіку та моральну підтримку, однак на законодавчому рівні їхня діяльність донедавна була неврегульована. 30 листопада 2021 року парламент ухвалив Закон України «Про Службу військового капеланства» (реєстр.4626), який якраз покликаний розв’язати це питання. Він надає капеланам статус військовослужбовців, а також регламентує створити службу військового капеланства в ЗС України, Національній гвардії, Державній прикордонній службі України та інших військових формуваннях. Військовим капеланом може бути лише громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні церкви чи релігійної організації та має вищу богословську освіту (остання вимога вводиться в дію через 5 років після набрання чинності законом).
За загальним правилом, отримати громадянство України іноземець може, якщо припинив своє громадянство та проживав на території України упродовж 5 років. У червні 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон, що передбачав спрощену процедуру набуття громадянства для іноземців — учасників АТО/ООС. Проте скористатися таким правом можна було упродовж 6 місяців із дня набуття чинності закону. За цей період небагатьом вдалося зібрати та оформити відповідні документи. Розв’язати цю та інші проблеми, покликаний Закон України «Про внесення змін до Закону України „Про громадянство України“ щодо спрощеного набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» (реєстр. 5630), який ухвалено парламентом 14 грудня 2021 року. Відповідно до нього особи, які проходять військову службу за контрактом, громадяни держави-агресора, які зазнали переслідувань, які мають визначні заслуги перед Україною, та їхні діти для набуття громадянства України можуть подати лише два документи: заяву на отримання громадянства та декларацію про відмову від наявного громадянства іноземної держави. Вимога про проживання на території України упродовж п’яти років для учасників АТО/ООС відсутня.
14 грудня 2021 року Верховна Рада України підтримала законопроєкт «Про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2022 році для участі в багатонаціональних навчаннях» (реєстр. 6359). У 2022 році заплановано провести 5 двосторонніх та 4 багатонаціональних навчань. До них планується залучити 21,5 тисячі військовослужбовців України та близько 11 тисяч іноземних учасників.
Нині на Мінветеранів покладено обов’язок створення та забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи обліку для адміністрування потреб ветеранів. Для наповнення реєстру повинна існувати система інформаційного обміну між держателями реєстру та інформаційними базами державних органів або органів місцевого самоврядування. 14 грудня Верховна Рада України проголосувала за проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення функціонування Єдиного державного реєстру ветеранів війни та запровадження електронного посвідчення ветерана» (реєстр.№ 5694), який розв’язує ці питання. Зокрема закон передбачає закріплення на законодавчому рівні можливості використання ветеранами посвідчень в електронній формі (вони подаватимуться в разі, коли законодавством передбачене застосування копії паперового посвідчення). Це має значно полегшити доступ ветеранів до реалізації їхніх соціальних гарантій.
Про діяльність Комітету ВР України з питань національної безпеки, оборони та розвідки у 2021 році, а також його плани на рік прийдешній, читайте тут.
Міністр оборони Рустем Умєроов виступив на позачерговому засіданні Ради Україна — НАТО, яке відбулося на прохання України.
Оператори дронів Президентської бригади зірвали окупантам плани по встановленню мінних загороджень.
Чоловік та жінка брали з військовозобов’язаних по $6 тисяч за переправлення до Молдови.
Підрозділ Flying Skull підірвав дроном китайський гольф-кар і росіян на Авдіївському напрямку.
Речниця Сил оборони півдня полковник Наталія Гуменюк розповіла про ситуацію з мобілізацією до російської окупаційної армії після так званих виборів путіна у російській федерації.
Уповноважений Міністерства Оборони України з питань рекрутингу Олексій Бежевець розповів про перші результати роботи рекрутингових центрів з набору людей до Сил оборони України.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…