Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Директор Державного підприємства «Харківський бронетанковий завод» Герман Сметанін розкрив деталі модернізації командирського танка Т-64БВК для Збройних Сил України, зазначивши, що нині завод має змогу випускати не менш як чотири такі модернізовані машини на місяць.
Так, в інтерв’ю для Урядового кур’єру він повідомив, що замовлення на модернізацію командирської машини надійшло у 2021 році, а у листопаді вже були проведені типові випробування першого модернізованого танка.
‒ Щодо самої модернізації, то передовсім ми замінили радянські радіостанції, в чому і полягає основна відмінність командирського танка. У модернізований танк на заводі встановили три радіостанції ‒ дві на ультракороткі хвилі та одну ‒ короткі з дальністю дії до 500 км. Для автономного живлення апаратури було встановлено додатковий енерго-агрегат потужністю 3 КВт, ‒ наголосив Герман Сметанін.
По суті, Збройні Сили України, за його словами, отримали пересувний командний пункт командира танкового підрозділу.
‒ Системи зв’язку єдині для ЗСУ, тому командир має змогу спілкуватися з усіма видами бронетехніки — БТР, БМП, командними пунктами. Як засвідчили типові випробування на полігоні, ухвалені й реалізовані працівниками ХБТЗ рішення виявилися вдалими, ‒ зазначив директор «Харківського бронетанкового заводу».
Ще з часів СРСР зовнішньо такі танки відрізнялися тим, що на командирських машинах не було баштових кулеметів. Замість них встановлювали додаткову антену. Саме це, за свідченням танкістів, часто ставало однією із причин підвищених втрат таких машин. Фахівці ХБТЗ встановили на машині нові прилади спостереження та прицілювання третього покоління ‒ зокрема тепловізійний танковий приціл ТПН1 ТПВ, прилад спостереження денного та нічного бачення механіка-водія ТВНЕ-4БУМ, прилад спостереження денного та нічного бачення командира ТКН-ЗВУМ.
‒ Раніше командирові не вистачало оглядового простору, тому ми встановили камеру, яка дає змогу вести спостереження з укриття до 2,5 метра заввишки. Тобто машина, розташована у бруствері, може вести вогонь відразу після виїзду. Оскільки наша шістдесятчетвірка не НАТОвських розмірів і значно нижча, то й точка прицілу командира була нижче. Це не давало змоги спостерігати за полем бою. Нині встановлена командирська камера з монокуляром цю ваду усунула, ‒ запевнив Герман Сметанін.
Тож відтепер командир може спостерігати за перебігом бою, виходом мішені, давати команду водієві, механікові-навідникові на початок виконання вправи.
А враховуючи досвід спільних навчань з військовими НАТО, оновлений танк отримав апаратуру супутникової навігації CH-4215 ‒ командирську башточку з кулеметом НСВТ калібру 12,7 мм із додатковим броньованим захистом магазина, електронний щит механіка-водія, телевізійну систему спостереження за навколишнім простором задньої півсфери танка з відображення даних на монітор щита механіка-водія, додатковий броньований захист паливних баків, кормові протикумулятивні решітчасті екрани та багато іншого обладнання, яке відповідає стандартам НАТО.
‒ Провівши у листопаді типові випробування на першій машині, ми провели корегування ремонтної документації і всю ремонтну партію машин допрацювали згідно з тими зауваженнями, що виникли під час випробування. Підприємство спроможне нині випускати не менш як чотири такі модернізовані машини на місяць, ‒ резюмував директор «Харківського бронетанкового заводу» Герман Сметанін.
