Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
Найперший, хто може допомогти людині у складній ситуації, – вона сама. Для цього необхідно отримати підготовку грамотного реагування на несприятливі чинники. Зорієнтуватися щодо правильної стратегії дій можливо або за наявності фахових знань, або за оперативного спрямування до відповідного спеціаліста.
Тож інструментарій «швидкої психологічної допомоги» ветеранам російсько-української війни надали Василь Антоняк та Наталія Стадніченко. Дніпро – третій із серії міст у програмі тренінгів від громадської організації «Вільний вибір», що є складовою програми реінтеграції ветеранів, яку реалізує IREX за підтримки Державного департаменту США.
– Наша мета полягає в тому, щоб не лише навчити воїнів стежити за своїм психічним здоров’ям, але й об’єднати усіх у єдину спільноту, де надають підтримку за принципом «рівний – рівному», – каже тренер Василь Антоняк.
Що значить ресоціалізація після участі в бойових діях, чоловік знає не з посібників. Практично без допомоги сторонніх ветеран пережив складний період адаптації. Як зізнається, до психологів йти не мав бажання, а побратими не розуміли причин емоційної напруги. Аби дослідити, зокрема, власну проблему з наукової точки зору, захисник вступив до Києво-Могилянської академії на спеціальність «Психологія». Після завершення факультету у 2019 році Василь почав застосовувати набуті навички в роботі з підтримки психологічного здоров’я демобілізованих.
– Когнітивно-поведінкова терапія – один із найефективніших та найбільш досліджених методів психології та психотерапії, тому ми беремо з нього прості техніки, які можуть використовувати люди без психотерапевтичної освіти, щоб ефективно підтримати себе та побратимів, – говорить тренерка Наталія Стадніченко.
Не кожна людина, яка побувала на війні, потребує психологічної допомоги, мовлять спеціалісти.
– Особистість є носієм унікального досвіду, що може бути травматичним з огляду на пережиті події, – пояснює Василь Антоняк. – Певні інструменти, ефективні на війні, діють у цивільному житті інакше, і часто людина не може знайти їм застосування. Допомога в соціалізації є стратегічним завданням – здобуті знання слід спрямовувати в конструктивні напрямки цивільної діяльності.
Психологічну адаптацію необхідно розпочинати ще під час вступу до армії, вважають ветерани.
– На початку військової служби рекруту, окрім пояснення умов та специфіки власне професійної діяльності, потрібно вказувати і на трансформацію світоглядних установок, – зауважує військовослужбовиця Світлана Чабанова. – Зміна системи цінностей спричиняє численні метаморфози свідомості, які перешкоджають відновленню комунікації з невоєнним середовищем. Тому на етапі звільнення необхідно здійснювати декомпресію, створюючи для людини буферну зону перед зустріччю із мирним життям.
Офіцер Андрій Компанієць, який за мобілізацією воював у складі бригади «Холодний Яр», зізнається: відносно швидко вдалося відновитися завдяки робочому колективу, який зрозумів і психологічно підтримав колегу після повернення з війни.
– Досвід, здобутий на фронті, підлягає повторному осмисленню. Необхідно розуміти, як реагувати на поточні виклики та стресові ситуації, не ставлячи їх у єдину причинно-наслідкову конструкцію із війною, – описує важливість тренінгу воїн.
Доброволець Ігор Бондаренко, поранений під Дебальцевим, вважає, що учасник війни адаптується до мирного існування завдяки опрацюванню фантомних болів.
– На війні люди потрапляють у шокову ситуацію та отримують перманентний стрес, вийти з якого швидко – неможливо. Війна закорінюється у свідомості людини на все життя, і можна лише мінімізувати наслідки психологічних травм. Людей треба повертати ментально і емоційно, – ділиться думками ветеран.
Одностайно погоджуються військовослужбовці з необхідністю впровадження офіційної системи психологічної реабілітації для учасників бойових дій. Аргументують це масштабністю та терміновістю питання. Адаптація захисників до мирного простору є загальнонаціональним завданням, покликаним оборонити від психологічних проблем тих, хто від загибелі захистив наші життя.
Фото автора
Речник Командування Повітряних Сил Збройних Сил України майор Ілля Євлаш висловив сподівання, що Україна таки отримає від партнерів крилаті ракети Taurus.
Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 11 районах зосередження особового складу противника.
Українська та португальська сторони розпочали роботу над проєктом двосторонньої безпекової угоди й узгодили графік подальших переговорів.
Українські морські піхотинці Олексій Руденко з Військової академії в Одесі та Георгій Рошка з 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського виступили на Лондонському марафоні.
Кабінет Міністрів України запровадив видачу паспортів громадянина України або паспортів для виїзду за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років лише на території України.
Український військовослужбовець зумів збити з переносного зенітного ракетного комплексу дві російські крилаті ракети.
Захищаємо світ
Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…