Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
Щороку з 1 січня по 31 березня усі суб’єкти декларування повинні заповнювати декларацію за попередній рік на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.
Хто, коли і за який період у Збройних Силах подає декларацію
Подавати декларацію повинні всі офіцери у військовому званні від майора і вище. Втім, це правило не стосується військових, які проходили службу у військових комісаріатах (тепер це територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які є правонаступниками військкоматів). Усі військовослужбовці (крім строковиків), які там проходять службу, декларацію подають.
Персонал Головного управління розвідки МО України та Сил спеціальних операцій ЗС України декларується за спеціальним порядком, погодженим Нацагентством. Тому вони на сайті НАЗК декларацію не заповнюють.
Детальніше, на кого поширюється та не поширюється фінансовий контроль щодо подання декларацій, можна ознайомитись, переглянувши інфографіку.
За порушення вимог фінансового контролю суб’єкти декларування можуть нести адміністративну або кримінальну відповідальність
Так, за порушення вимог фінансового контролю суб’єкти декларування несуть адміністративну відповідальність, яка передбачена статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згадана стаття має декілька кваліфікаційних ознак:
– несвоєчасне подання декларації без поважних причин – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн);
– подання свідомо неправдивих відомостей у декларації – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 42500 грн).
Відповідальність за цією статтею за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від правдивих на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 210 200 до 525 500 грн).
Кримінальну відповідальність суб’єкт декларування несе за вчинення корупційного правопорушення, передбаченого статтею 366-1 «Декларування неправдивої інформації» Кримінального кодексу України.
Тобто, подання свідомо неправдивих відомостей у декларації або умисне неподання суб’єктом зазначеної декларації, в разі, якщо такі відомості відрізняються від правдивих на суму, що перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – караються штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч (від 42 500 до 51 000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
читайте також:
Крім того, згідно з частиною 2 статті 49 ЗУ «Про запобігання корупції», державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
У разі декларування неправдивих відомостей до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до суб’єкта можуть бути застосовані заходи дисциплінарного впливу.
Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (ч. 2 ст. 651 Закону № 1700).
Підготував Назар Волошин
