Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Представники органів місцевої влади, військові, ветерани, науковці, підприємці зібралися у Чернігові задля пошуку нових можливостей та розв’язання проблем переходу військових та учасників АТО/ООС до цивільного життя під час науково-методичного семінару за темою: «Центр конверсії як платформа для консолідації зусиль стейкхолдерів щодо соціальної адаптації та реінтеграції військових кадрів та ветеранів АТО/ООС».
Організацію заходу взяли на себе Міжнародний фонд соціальної адаптації, Національний університет «Чернігівська політехніка», громадська організація «Чернігів Європейський» та Навчально-науковий Центр конверсії військових кадрів та ветеранів АТО/ООС.
— Головна мета сьогоднішнього семінару — це пошук нових механізмів для підтримки наших військових та учасників АТО/ООС. Ми розуміємо, що тільки спільними зусиллями разом з державною владою, місцевими органами самоврядування, закладами освіти, громадськими організаціями можна розробити ефективний механізм на довгі роки, щоб наші захисники відчували всебічну підтримку та приносили користь своїм родинам і нашій державі, — зазначив ректор Національного університету «Чернігівська політехніка» Олег Новомлинець.
Велика увага під час семінару була акцентована на роботі з пересічною родиною військовослужбовця та ветерана, яка досить тісно пов’язана з його повсякденною діяльністю.
— Коли військовослужбовець звільняється з армії — це передусім трагедія, адже йде втрата фінансового забезпечення, яке він отримував. Водночас це відсутність власного житла, і така проблема не розв’язується в разі його звільнення. Тобто тут треба організовувати як перепідготовку, так і соціальну адаптацію військових та ветеранів. Водночас великим чинником є і працевлаштування, — зауважив президент Міжнародного фонду соціальної адаптації Володимир Рубцов.
Підтримкою як для військових, що звільнилися з військової служби, так і для ветеранів є спеціалісти, що працюють у центрах комплектування та соцпідтримки, які були створені на базі колишніх військових комісаріатів.
— В нашій установі постійно працюють відповідні фахівці соціального спрямування, які надають допомогу з питань адаптації ветеранам військової служби, учасникам бойових дій та членам їхніх родин. Наразі більше ніж 10 тисяч ветеранів військової служби перебуває на обліку у нас і вже більше ніж 13 тисяч ветеранів війни проживає в нашій області. На мою думку, питання працевлаштування ветеранів повинно бути завжди у пріоритеті. Допоки йде війна — кількість ветеранів буде постійно збільшуватися і нам потрібно вводити їх у цивільне життя, — розповів військовий комісар Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соцпідтримки полковник Олег Гончарук.
Багаторічний досвід співпраці з Національним університетом «Чернігівська політехніка» є і у військової установи, яка після окупації Кримського півострова дислокується у Чернігові — Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки.
— Це повинно бути реалізовано саме через державну освіту. У нас є можливість частково проводити адаптацію своїх військовослужбовців, але така нагальна проблема стовідсотково не розв’язується. Я вважаю, що всі керівники науково-дослідних установ Міністерства оборони України та Збройних Сил України повинні підтримати цей проєкт, — підкреслив начальник Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки полковник Володимир Башинський.
На думку деяких експертів, повинен існувати комплексний підхід щодо надання підтримки ветеранам та членам їхніх сімей.
— Загалом ми надаємо послуги у сфері психічного здоров’я на первинному рівні. У нас є як психологи, так і фахівці із соціального захисту. Проте ми намагаємося, аби ветерани самі надавали собі допомогу шляхом об’єднання у різні колективи. Ми повинні працювати як з ветераном, так і з його найближчим колом, як на місцевому рівні, так і на рівні суспільства. Це і буде оптимальним методом реінтеграції ветерана. З цього питання ми беремо участь у випуску різноманітних посібників, — повідомив заступник директора Соціально-психологічного центру (м. Славутич) Юрій Акименко.
Як зазначають організатори, критерієм успішності розв’язання проблем, які порушувалися на семінарі, є отримання позитивних результатів та відгуків.
— Маючи досвід роботи з військовими та ветеранами, ми розуміємо, що це особлива категорія, якій просто надавати освітні послуги недостатньо. Тут потрібно вести постійний діалог. І будь-які ініціативи повинні підтримуватися владою, як державною, так і місцевою, — зазначила керівниця навчально-наукового Центру конверсії військових кадрів та ветеранів АТО/ООС Тетяна Коленіченко.
Перехід від військового до цивільного життя є складним етапом і від того, якою буде підтримка в цьому напрямку, залежить і подальша доля військових та ветеранів.
Фото та відео автора
Боєць 77-ї аеромобільної Наддніпрянської бригади з позивним «Кубік», командував підрозділом, який 5,5 місяців тримав оборону.
Жінки-добровольці, які раніше відбували покарання, тепер опановують безпілотні комплекси в батальйоні «Шквал» 1-го штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла.
Від початку доби агресор 41 раз атакував позиції Сил оборони. Понад половина бойових зіткнень припала на Костянтинівський та Покровський напрямки.
Бійці 425-го штурмового полку «Скеля» з позивними «Джокер» та «Мессі» в рукопашному бою взяли двох окупантів у полон.
Пілоти 1-го батальйону «Хижаки висот» 59-ї штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка повідомили про чергове поповнення обмінного фонду.
Командир взводу перехоплювачів БПЛА ЗРАД 160 ОМБР
від 20000 до 120000 грн
Деражня
Третій відділ Хмельницького РТЦК та СП
Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….