Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
27 листопада — День пам’яті жертв Голодомору
Щорічний День пам’яті жертв Голодомору 1932‒1933 років відзначатиметься у суботу, 27 листопада. Загальнонаціональні заходи та інформаційна кампанія розпочалися ще за кілька тижнів до цього дня.
Нагадаємо, що акт геноциду українського народу здійснений радянським та партійним керівництвом через організацію штучного масового голоду, жертвами якого стали мільйони українців на території Української СРР та Кубані. Як зазначає Український інститут національної пам’яті, очільники ВКП(б) та уряду СРСР запровадили «насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних, тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення». У 2006 році визнання Голодомору 1932‒1933 років геноцидом українського народу закріплене Законом України, а 2010-го постановою Апеляційного суду Києва винними в організації Голодомору визнані Сталін, Молотов, Каганович та інші керівники радянської імперії.
Цьогорічна інформаційна кампанія до 88-х роковин Голодомору особливий акцент робить на темі дітей як найвразливішій категорії жертв сталінського геноциду, які становлять майже половину загиблих. Тож організатори відзначення Дня пам’яті розмістили вуличну соціальну рекламу «Пам’ять, що рятує: голоси правди», 18 листопада відбулася публічна дискусія про демографічні втрати України внаслідок Голодомору, 23 листопада проведуть круглий стіл: «Як говорити з дітьми про Голодомор» тощо.
Національний музей Голодомору-геноциду
До кампанії долучаються й закордонні українські діаспори та інші люди й організації, які нас підтримують: наприклад, 16 листопада пам’ять жертв Голодомору вшанувала діаспора в Лос-Анджелесі, у Вашингтоні відкрилась унікальна виставка «Голодомор: очима українських художників», у Німеччині та інших країнах з ініціативи посольств України проводиться Місяць пам’яті про жертв Голодомору 1932‒1933 років та багато іншого.
читайте також:
Окрім загальнонаціональних та закордонних заходів, роковини Голодомору вшановують і спеціалізовані заклади. Насиченими на події стали останні тижні для Інституту дослідження Голодомору, який від 2018 року займається науковими дослідженнями з історії Голодомору та масових штучних голодів (1921‒1923 і 1946‒1947 років). У бесіді з журналістами АрміяInform директорка Інституту пані Світлана Маркова, зокрема, порадила відвідати Національний музей Голодомору-геноциду, де проводиться дуже цікава реекспозиція — ґрунтовне оновлення виставлених матеріалів.
— Реекспозиція надзвичайно змістовна, вона емоційна, але й наукова, — розповідає докторка історичних наук. — Її варто взагалі переглянути усім українцям!
Науковий напрямок діяльності Інституту зумовлює заходи, які організовують його працівники до Дня пам’яті жертв Голодомору. За словами Світлани Василівни, нинішній період інформаційної кампанії розпочався ще у вересні — з тематичного форуму, далі була згадана реекспозиція музею, прямі ефіри, вебінари, подкасти тощо. Тижні перед Днем пам’яті теж присвячені масовим заходам.
— 22 листопада, у вівторок, у Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду відбудеться презентація безплатного навчального посібника для вчителів «Голодомор 1932‒1933 років — геноцид української нації», — повідомила Світлана Маркова. — 25 листопада, в п’ятницю, в онлайн-режимі триватиме V Міжнародна науково-практична конференція «Інтердисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду»…
Крім того, Музей залучається до акції «Запали свічку», але проводить й власну акція — спрямовану на збір свідчень, фото та відеоматеріал про часи Голодомору: «Ми хочемо сконцентрувати спогади в єдиному місці, поки це ще можливо зробити», — ділиться планами Світлана Володимирівна.
Традицію вшановувати жертв Голодомору засвіченою у вікні свічкою започаткував американський історик Джеймс Мейс, який у 1986‒1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду. Слова історика нині можна прочитати на стіні Зали пам’яті музею: «Україна належить до тих країн, які у своєму підтоталітарному минулому пережили одну з найбільших трагедій в історії цивілізації — геноцид».
27 листопада о 16:00 запали свічку пам’яті й у своєму вікні!
Фото: Дмитро Юрченко
