Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Кілька днів тому новим спецпредставником Генерального секретаря НАТО з питань жінок, миру та безпеки призначено Ірен Феллін. Італійка, яка замінила на цій посаді пані Клер Гатчінсон, одразу оголосила одним із пріоритетів своєї роботи реалізацію профільного Плану дій Ради НАТО / Євроатлантичного партнерства (РЄАП) на 2021-2025 роки — щодо жінок, миру та безпеки. За поясненнями щодо цього плану та його стосунку до нашої держави та сфери оборони АрміяInform звернулася до радниці Головнокомандувача Збройних Сил України з гендерних питань Вікторії Арнаутової.
За словами пані Вікторії, актуальний план РЄАП — на період до 2025 року — офіційно схвалений міністрами оборони НАТО лише місяць тому, 22 жовтня 2021 року. Новий план передбачає подальший розвиток та просування гендерної рівності, інтеграції гендерних аспектів у всю діяльність політичних, цивільних і військових структур НАТО — від політики та планування, навчання та освіти до місій і операції.
Та найголовніше, що є в цьому плані НАТО і що відсутнє в нашому плані, — це надійна інституціональна основа. Мова йде про інституційну структуру, яка підтримує постійний, стійкий прогрес у просуванні гендерної рівності шляхом впровадження гендерного підходу. А до цього належать розроблення, впровадження, моніторинг та оцінювання політики, програм і військових операцій на підтримку цілей і пріоритетів Альянсу.
— Система піклується про основи політики — про підготовлених людей і ресурси, — говорить Вікторія Володимирівна. — У нашому випадку не вистачає заснування підрозділу гендерної інтеграції у ЗСУ та призначення уповноваженої особи-координатора. Тому поки що про системні зміни в цьому напрямку говорити не приходиться.
Рада євроатлантичного партнерства (РЄАП) — багатонаціональний форум, заснований 1997 року для проведення діалогу й консультацій 50 країнами світу (28 країн-членів НАТО та 22 країни-партнери) з політичних і безпекових питань, для розвитку двосторонньої співпраці в рамках Програми «Партнерство заради миру». Про діяльність України в рамках Ради можна прочитати на сайті Місії України при НАТО.
Після ухвалення Плану дій Ради НАТО / Євроатлантичного партнерства Кабінет Міністрів України затверджує відповідний Національний план дій з виконання резолюцій Ради Безпеки ООН. Зокрема й розпорядженням Кабміну від 28 жовтня 2020 р. № 1544-р затверджений Національний план дій щодо резолюції 1325 — «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року.
Напрямки діяльності, які охоплює Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»
Вікторія Арнаутова говорить, що Національний план ураховує ряд міжнародних зобов’язань України у сфері прав людини, декларацій про ліквідацію всіх форм дискримінації та інших в умовах збройного конфлікту. Цей план має забезпечити участь жінок в ухваленні рішень, протидію насильству за ознакою статі, стійкість України до безпекових викликів — постконфліктного відновлення і перехідного правосуддя, посилення інституційної спроможності виконавців Національного плану тощо.
— Ми маємо певні досягнення у сфері гендерної рівності, зокрема щодо виконання першого та другого національних планів, але сьогодні ми маємо ще достатню кількість неузгодженостей у практичній площині та невідповідностей в законодавчому полі, — говорить Вікторія Арнаутова.
«Активна й конструктивна участь жінок у запобіганні та розв’язанні міжнародних конфліктів і криз є одним зі стовпів реалізації Порядку денного з питань жінок, миру та безпеки», — Ірен Феллін
За словами пані Арнаутової, головний акцент упровадження гендерного підходу у діяльність Збройних Сил України робиться на задоволенні потреб військовослужбовців обох статей та створенні відповідних умов для ефективного виконання ними службових обов’язків.
— Виявляється, — каже радниця Головнокомандувача, — щоб забезпечити врахування цих потреб, необхідно докорінно змінити систему, а не просто вносити фрагментарні зміни в закони або заявляти гучні гасла згідно із сучасними вимогами та на догоду громадськості й міжнародних партнерів. Цього явно недостатньо. Необхідно докорінно змінювати систему всіх видів забезпечення у ЗСУ.
Пані Вікторія повідомила, що «несподівано для багатьох» гендерний підхід демонструє сьогодні додатковий бонус — антикорупційний компонент. Тож аби виконати, наприклад, пункт плану щодо речового забезпечення та покращення інфраструктури, необхідно провести комплексну реформу.
— Замало просто внести зміни в накази Міністерства оборони України № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» та № 606 «Про Правила носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України», — зауважує Вікторія Арнаутова. — Для впровадження стандартів НАТО необхідно здійснити повне реформування сфери розроблення, впровадження, удосконалення, закупівлі речового майна, автоматизації системи забезпечення речовим майном, гарантування якості та управління життєвим циклом тощо.
Також Вікторія Володимирівна поділилась із читачами АрміяInform основними результатами інтегрування гендерної політики.
Серед досягнень можна виділити такі:
- жінки мають право проходити військову службу у Збройних Силах України майже на всіх офіцерських посадах (щодо скасування певних обмежень нині триває активна робота) і на всіх посадах рядового, сержантського та старшинського складу, зокрема й бойових, а також мають доступ до військових звань;
- дівчата мають право вступати до військових закладів освіти всіх рівнів, зокрема до військових та військово-морських ліцеїв;
- гендерний аспект враховано у 17 відомчих нормативно-правових актах, а також включено до проєкту СОБ на період до 2025 року та впроваджено в механізм проведення інспекційних заходів та перевірок в МОУ і ЗСУ;
- створено мережу гендерних радників близько 400 осіб у ЗСУ.
