Суд Києва визнав винним блогера, який брав участь у створенні відео із закликами до силового спротиву військовим ТЦК, поліції та СБУ. За рішенням суду, чоловіку…
Чи мають бути однакові фізичні нормативи у війську для чоловіків та жінок, чи потрібно шити форму для армійок за окремими лекалами та якими питаннями опікуватимуться гендерні консультанти в армії, в ефірі програми «Мілітарі навігатор» розповіла радниця Головнокомандувача ЗС України з гендерних питань Вікторія Арнаутова.
Ірина Зінчук: Нещодавно відбувся дводенний регіональний семінар із рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків ЗС України в Житомирі. Розкажіть, чим обумовлене проведення такого заходу саме тепер?
Вікторія Арнаутова: Це один із низки заходів проєкту з «Посилення демократичного контролю над Збройними Силами», який проводять спільно Міністерство оборони і Координатор проєкту ОБСЄ в Україні. Ініціативі вже 3 роки. Такі заходи спочатку відбуваються в Києві, а потім в регіонах. На них ми розповідаємо військовослужбовцям про суть Демократичного цивільного контролю над ЗСУ. Розглядається три напрями: гендерна політика у Збройних Силах, соціальний захист військовослужбовців і взаємодія ЗС із громадськістю. Цього року гендерний підхід є основною тематикою заходів. Наша команда тренерів зі Збройних Сил України, Міністерства оборони, Національного університету оборони ім. Черняховського проводить роботу з підвищення гендерної обізнаності.
Ірина Зінчук: Чим відрізняються поняття «гендер» і «стать»?
Вікторія Арнаутова: Стать – це анатомія, біологія, природні особливості. А гендер – це соціальна категорія, соціальний конструкт, який набуває людина протягом життя. Це очікування суспільства щодо того, який повинні мати вигляд жінки і чоловіки, які повинні бути між ними стосунки, які ролі мають відігравати чоловіки та жінки і, особливо, який вплив ролі мають на їхнє життя.
Ірина Зінчук: Чи є подібні вашій посади у Збройних Силах України і якими саме питаннями Ви опікуєтесь?
Вікторія Арнаутова: Гендерні радники з’явились на так давно в структурах сектору безпеки і оборони. Ці фахівці допомагають виконувати вимоги резолюції 1325 «Жінки. Мир. Безпека», до якої Україна доєдналась у 2016 році, й яка стосується країн, в яких відбуваються збройні конфлікти. Нині я розглядаю гендерний підхід як людиноцентрований в управлінні людськими ресурсами. Коли враховуються потреби і жінок, і чоловіків. Адже потреби часто різні у різних категорій населення.
Ірина Зінчук: На Вашу думку, наскільки різні потреби чоловіків і жінок у Збройних Силах України?
Вікторія Арнаутова: Часто люди плутають рівність із однаковістю. Багато командирів вважають, що якщо жінка одягла форму, то це вже безстатева особа. І це помилка. Чоловіки і жінки ніколи не будуть однаковими. Для них треба створювати певні умови. Для того, щоб військовослужбовиці стали ефективними солдатками і офіцерками, необхідно розробити гендерно-сенсетивну форму, яка відповідатиме анатомо-фізіологічним особливостям жіночого організму і фігури. Також повинні з’явитися жіночі бронежилети. Якщо при підборі чоловічого бронежилета достатньо двох параметрів, то для жіночого ми маємо враховувати три параметри – ще й обхват стегон. Навіть розмірна сітка для пошиття чоловічого і жіночого одягу є різною. Тобто 50-й розмір чоловічої польової форми не буде схожий на 50-й розмір жіночий. А нині наші жінки змушені вшивати цю форму. Тож керівникам треба замислитись, що потрібно все ж розробляти або форму унісекс, або окремо шити чоловічу форму за чоловічими лекалами, а жіночу – за жіночими. Якщо говорити про інфраструктуру, то це забезпечення окремими безпечними приміщеннями: туалетами, душовими, місцями для проживання, особливо в місцях тимчасового перебування – на полігонах та в районі проведення ООС.
Ірина Зінчук: Які питання найбільше цікавлять жінок під час проведення семінарів?
Вікторія Арнаутова: Говорять і про незручність форми та бронежилетів, про брак потрібних приміщень в місцях тимчасового перебування. Крім того, йдеться про сексуальні домагання на робочому місці. Це явище є в усіх арміях світу, тож замовчувати його неправильно. Ми повинні розробити адекватний механізм реагування на ці випадки. Думаю, цим ми займемось найближчим часом. Також потребує уваги питання кар’єрного зростання жінок в армії. Всі кадрові процедури: від набору, відбору, просування по кар’єрі, утримання і до звільнення – повинні враховувати гендерний компонент.
Ірина Зінчук: Ви говорите, що гендер – це не лише про жінок. Які гендерні питання не враховані щодо чоловіків?
Вікторія Арнаутова: Щоб жінки стали ефективними солдатками, найбільша увага приділяється створенню умов. А для чоловіків це якраз перегляд дискримінаційних норм у законодавчому полі. Бо нині «громадянин у формі» є найбільш дискримінованим в нашому суспільстві. Це може стосуватися відпустки по догляду за дитиною в особливий період для чоловіків. Або, наприклад, в особливий період жінка може відмовитись від відрядження, якщо в неї є дитина до 14 років, а чоловік – ні. Жінка може звільнитись в особливий період, якщо має дитину до 18 років, чоловікам це заборонено. Тому слід або анулювати ці норми для обох статей, або відкрити для обох статей.
Ірина Зінчук: Чимало питань мають жінки-військовослужбовці щодо ведення їхньої вагітності, адже у Збройних Силах України такої можливості не передбачено. На Вашу думку, як можна вирішити цю проблему?
Вікторія Арнаутова: Найближчим часом я буду ініціювати робочу групу з вирішення блоку медичних питань. Зокрема, як щодо жіночих гінекологічних, так і щодо чоловічих проблем. Наприклад, питання появи в чоловічому секторі суто чоловічого лікаря – андролога, про якого багато хто навіть не чув. А це дуже серйозне питання, яке, зокрема, призводить до зменшення тривалості життя чоловіків на 10 років у порівнянні з жінками.
Ірина Зінчук: На Вашу думку, на яких рівнях потрібні гендерні радники у Збройних Силах України і які завдання вони виконуватимуть?
Вікторія Арнаутова: Я якраз займаюсь формуванням мережі гендерних радників. Це буде мікс штатних і позаштатних посад. Вищі посади мають бути штатними, бо навантаження більше. В арміях НАТО гендерні знання мають всі військовослужбовці. Думаю, і в нас гендерний підхід запрацює активніше з впровадженням гендерного навчання на всіх рівнях. Поки що ми охоплюємо навчанням керівний склад.
Ірина Зінчук: Розкажіть про «Путівник гендерної інтеграції у Збройних Силах України»?
Вікторія Арнаутова: Путівник створений в межах проєкту ОБСЄ з «Посилення демократичного контролю над ЗСУ». Він розрахований на вище керівництво Міністерства оборони і Збройних Сил України, командирів всіх рівнів, гендерних радників щодо формування гендерної компетентності військового професіонала. Підручник розроблений таким чином, що опанування інформації йде в інтерактивному режимі. Крім того, тут є великий блок практичних гендерних інструментів. Посібник базується як на міжнародному досвіді армій НАТО, так і на особистому досвіді впровадження гендерного підходу в складових сектору безпеки і оборони.
Ірина Зінчук: Де мають навчатися гендерні радники і яку базову освіту повинні здобути?
Вікторія Арнаутова: Гендерний компонент буде впроваджуватись активно за допомогою Методичних рекомендацій, які розробив авторський колектив викладачів за підтримки «ООН Жінки» для вищих військових навчальних закладів. А загалом, як кажуть учасники тренінгів, гендерному підходу потрібно навчати дітей із садочка.
Ірина Зінчук: Якщо говорити про гендерну рівність у світлі формування нормативів із фізичної підготовки, на Вашу думку, чи потрібно зрівнювати нормативи для чоловіків та жінок?
Вікторія Арнаутова: Я би не поспішала зрівнювати. Армії, де рівні фізичні нормативи, до них йшли десятки років. Це процес, який не можливо вирішити за один день. Важлива зміна менталітету суспільстві у ставленні до фізкультури. Коли дівчата починають активно займатись фізкультурою змалку, вони вже готуються до складання нормативів. Неможливо одним помахом пера зробити так, щоб за рік наші дівчата підтягли м’язи. Крім того, канадський досвід засвідчує, що функціональні нормативи до посади – це цікавіше. Думаю, це був би прийнятний шлях, бо не всі посади в ЗСУ вимагають посиленої витривалості.
Ірина Зінчук: Які найбільші проблеми доводиться долати при впровадженні гендерного підходу в армії?
Вікторія Арнаутова: Необізнаність, стереотипи. Тобто потрібно вибудовувати оці ментальні зміни. Рух до євроінтеграції повинен дати своє. І гендерний підхід повинен враховуватись не тільки в секторі безпеки та оборони, а й в усьому суспільстві.
